Фаунтинське абатство (англ. Fountains Abbey) — найбільше у Великій Британії цистеріанське абатство XII століття, зараз перебуває в напівзруйнованому стані, наразі охороняється і пропагується як історична пам'ятка минувщини Національним трастом.

Фаунтинське абатство
Fountains Abbey
Фаунтинське абатство. Головний фасад
Фаунтинське абатство. Головний фасад
Фаунтинське абатство. Головний фасад
Координати: 54°06′42″ пн. ш. 1°34′55″ сх. д. / 54.11167° пн. ш. 1.58194° сх. д. / 54.11167; 1.58194
Країна Велика Британія
Місто Ріпон
Розташування околиця міста Ріпон, Північний Йоркшир, Велика Британія
Конфесія католицька в минулому
Єпископство не існує, Національний траст Великої Британії
Орден цистеріанський орден
Тип абатство
Тип будівлі монастир
Матеріал камінь
Стиль готика
Перша згадка 1132 рік
Дата заснування 12 століття
Основні дати:
Будівлі:
монастир, дзвіниця, Королівський (тобто державний) парк Стадлі, церква Св. Марії
Статус  Світова спадщина ЮНЕСКО
Стан задовільний

Фаунтинське абатство. Карта розташування: Велика Британія
Фаунтинське абатство
Фаунтинське абатство
Фаунтинське абатство (Велика Британія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Розташування ред.

Монастир, що перебуває нині в зруйнованому стані, розташований неподалік містечка Ріпон, що в графстві Північний Йоркшир. Найбільше місто графства і його столиця — Йорк.

Історія пам'ятки ред.

Засновником монастиря вважають йоркського архієпископа Турстана (помер 6 лютого 1140 року). Турстан був відомим церковним і державним діячем, засновником декількох монастирів, в тому числі й в Ріво, що були найбільшими цистерінськими монастирями середньовічної Англії. 1132 року тринадцять ченців були викинуті із абатства Діви Марії в місті Йорк за спробу відродити бенедиктинський устав. Архієпископ Турстан дозволив вигнанцям оселитися в долині річки Скелл. Однак низка наступних йоркських архієпископів та впливовий тоді цистерціанський орден надавали братії підтримку і згодом монастир став одним із значних релігійних центрів і грандіозних пам'яток доби англійської готики.

1539 року, після сварки між папою римським Климентом VII та англійським королем Генріхом VIII, король провів в державі релігійну реформу, що сприяло появі національної форми протестантизму (англіканства). Себе самовласний король оголосив головою англіканської церкви і навідсіч відмовився відсилати велетенські грошові суми до Ватикана, як то було до сварки. Водночас, за наказом короля, в країні були скасовані всі католицькі монастирі, а їх землі і майно передані королю. Серед скасованих монастирів було і Фаунтинське абатство, землі якого стали державним надбанням. Монастир занепав, а його споруди частково зруйновані. Будівельні матеріали були використані на побудову Фаунтинз-холлу, світської споруди доби королеви Єлизавети І. Споруду монастиря придбав купець Річард Грешем.

У XVIII столітті колишні готичні споруди Англії знову привабили англійських аристократів і архітекторів, тим паче що в Англії досить важко прищеплювалась ордерна архітектура з європейського континенту. Саме Англія стала в Європі країною відродження готичної стилістики у вигляді неоготики. Навколо напівзруйнованого абатства створили Королівський (тобто державний) парк Стадлі та церкву Св. Марії в XIX ст. У XXI столітті величні руїни Фаунтинського абатства доглядає Національний траст Великої Британії. Задовільний стан споруд дозволив внести їх до списку Англійської спадщини (англ. English Heritage).

Галерея ред.

 
Фаунтинське абатство, фото 2010 року.

Див. також ред.

Джерела і посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фаунтинське абатство