Відкрити головне меню

Фатьма-султан (1605/або 1606, Стамбул1670, там же) — друга дочка османського султана Ахмеда I від його дружини Кесем-Султан. Відома численними політичними шлюбами.

Фатьма-султан
Народилася 1605
Стамбул, Османська імперія
Померла не раніше 1667
Стамбул, Османська імперія
Громадянство
(підданство)
Османська імперія
Конфесія іслам
Рід Османи
Батько Ахмед I
Мати Кесем Султан
Брати, сестри
У шлюбі з Мелек Ахмед-паша[d]

Зміст

БіографіяРедагувати

Фатьма Султан народилася в 1605[1] або 1606 році в Стамбулі в сім'ї османського султана Ахмеда I і його коханої дружини Кесем-Султан[2]. У Фатьми було четверо повнорідних сестер і семеро повнорідних братів.

Фатьма, як і її старша сестра Айше, була відома численними політичними шлюбами, останній з яких повинен був бути укладений, коли Фатьмі був 61 рік[3].

ШлюбиРедагувати

  • У 1624 році Фатьма вийшла заміж за капітан-і дер'я Чаталджали Хасана-пашу, з яким незабаром послідувало розлучення[1].

У 1626 році Кесем планувала видати Фатьму заміж за великого візира Хафиза Ахмеда Пашу, однак той вважав за краще одружитися на її старшій сестрі Айші, яка вже двічі була заміжня. [4].

  • У 1631 році Фатьма вийшла заміж за капітан-і дер'я Джанпуладзаде Мустафу-пашу, який був страчений 2 липня 1636 року[1].

У період з 1636 по 1660 рік Фатьма залишалася вдовою і воліла усамітнене життя.

У грудні 1647 року молодший брат Фатьми, султан Ібрагім I, одружився на своїй наложниці Хюмашах-султан. Проти цього шлюбу виступила не тільки Фатьма, але і дві її сестри, Айше і Ханзаде, і племінниця Ісміхан. Ібрагім, який відрізнявся буйною вдачею, конфіскував їхнє майно й подарував його своїй молодій дружині[7]. Крім того, їм було урізано платню, що покладалося всім членам династії: так наложниці Ібрагіма отримували 1000-1300 акче в день, в той час як його сестри та племінниці отримували тільки 400 акче[8].

У ніч на 2 вересня 1651 року мати Фатьми - Кесем-Султан була задушена в своїх покоях прихильниками нової валіде Турхан Султан, українки за походженням. Хоча достеменно невідомо, чи було вбивство сплановано і здійснено за прямим наказом матері Мехмеда IV[9][10][11]. Фатьма була шокована подією і звинувачувала в усьому Турхан, яка була вихованкою сестри Фатьми, Атіке[12][13][14].

  • Найпримітнішим шлюбом Фатьми став шлюб з колишнім великим візиром Мелек Ахмедом-пашою, який був раніше одружений на її племінниці Ісміхан Каї Султан, що померла в 1659 році. На момент укладення шлюбу 29 квітня 1662 року[15] (за іншими даними — в 1660 році[1]) Фатьмі було трохи менше шістдесяти років, Ахмедові — близько сімдесяти років[16]. Шлюб був організований проти бажання обох сторін; Ахмед вважав шлюб покаранням від великого візира Кепрюлю Мехмеда-паші. Сам великий візир, який був затятим прихильником Турхан Султан, жартував, що змусив Ахмеда-пашу годувати слона. У шлюбну ніч Фатьма надала своєму новому чоловікові низку вимог, що стосуються грошових коштів на її утримання і утримання її двору. Ахмед відповів відмовою на вимоги дружини, оскільки сума виявилася занадто великою. Фатьма заявила, що тоді його чекає розлучення, і він повинен буде повернути придане[16], що дорівнює сумі податку, що збирається за рік в Єгипті[17]. До справи був залучений великий візир, який зміг залагодити розбіжності між подружжям[16]. Мелек Ахмед-паша помер 1 вересня 1662 року[1]. Його майно повинно було відійти державі, однак Фатьмі, що вступила в конфлікт з великим візиром, вдалося закріпити за собою право на всю власність покійного чоловіка[17].
  • У 1662/1663 році[5] Фатьма вийшла заміж за візира Кундакчизаде Канбур Мустафу-пашу, який помер у 1666 році[1].
  • У жовтні[1] 1667/1668 року[18] Фатьма вийшла заміж за Кезбекчи Юсуфа-пашу[19][1].

Фатьма померла в 1670 році в своєму будинку в Стамбулі і була похована в тюрбе батька у мечеті Султанахмет[19].

В культуріРедагувати

  • Фатьма є персонажем турецького серіалу «Величне століття: Кесем-Султан»; роль у Фатьми в підлітковому віці виконала Балим Гайе Байрак.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к Alderson, 1956, table XXXIV
  2. Peirce, 1993, с. 105
  3. Peirce, 1993, с. 145
  4. Peirce, 1993, с. 148
  5. а б Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 13
  6. Accounts and Extracts…, 1789, с. 51
  7. Peirce, 1993, с. 60, 246
  8. Peirce, 1993, с. 128
  9. Финкель, 2012, с. 333
  10. Carsten, 1961, с. 505
  11. Peirce, 1993, с. 252
  12. Peirce, 1993, с. 236
  13. Kahraman, Akbayar, 1996, с. 41
  14. Thys-Şenocak, 2006, с. 18
  15. Evliya Çelebi, 1991, с. 255
  16. а б в Peirce, 1993, с. 146
  17. а б Evliya Çelebi, 1991, с. 265
  18. Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 13—14
  19. а б Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 14

ЛітератураРедагувати