Фасоля Анатолій Миколайович

Фасоля Анатолій Миколайович (21 вересня 1954, с. Голубече, Вінницька область — 20 січня 2019, с. Гора, Бориспільський район, Київська область) — провідний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України, автор концепції особистісно зорієнтованого навчання української літератури в середній школі.

Фасоля Анатолій Миколайович
Анатолій Миколайович Фасоля.jpg
Народився 21 вересня 1954(1954-09-21)
с. Голубече, Вінницька область
Помер 20 січня 2019(2019-01-20) (64 роки)
с. Гора, Бориспільський район, Київська область
Громадянство Україна
Національність українець
Alma mater Вінницький державний педагогічний інститут
Нагороди Знак "Відмінник освіти України"

ЖиттєписРедагувати

Анатолій Миколайович Фасоля народився 21 вересня 1954 р. у с. Голубече Крижопільського району на Вінниччині, в учительській сім′ї[1]. На формування фахових і педагогічних інтересів майбутнього вчителя-словесника вплинуло навчання у Вінницькому державному педагогічному інституті (1971—1975 рр.), після закінчення якого Анатолій Миколайович 17 років працював учителем української мови і літератури в різних загальноосвітніх навчальних закладах України: Брацлавській середній загальноосвітній школі № 1, що на Вінниччині, СЗШ № 11 м. Вінниці, Гірській середній загальноосвітній школі Бориспільського району Київської області[1][./Фасоля_Анатолій_Миколайович#cite_note-Куцевол-1 [1]].У 1995 р. А. М. Фасоля розпочав наукову діяльність в Інституті педагогіки АПН України на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії навчання української та російської літератури. У цей же період навчався на літніх семестрах в Педагогічному інституті Українського Вільного Університету (м. Мюнхен), де у 1996 р. захистив магістерську роботу в галузі літературознавства про творчість українського письменника Уласа Самчука[2].

Сфера наукових інтересівРедагувати

У сфері наукових інтересів Анатолія Миколайовича Фасолі були питання вивчення творчості письменників української діаспори, новітньої української літератури, застосування інтерактивних технологій у шкільній літературній освіті. У 2000 р. він успішно захистив кандидатську дисертацію «Формування духовного світу особистості у процесі вивчення української літератури, 9–11 класи» (науковий керівник — доктор педагогічних наук, член-кореспондент НАНП України Н. Й. Волошина).

А. М. Фасоля досліджував проблему реалізації особистісно орієнтованого підходу в шкільній літературній освіті, розробив побудовану на принципах технології ОЗОНу модель особистісно зорієнтованого уроку української літератури в основній і старшій школі, був організатором і творчим наставником ОЗОНівської спільноти вчителів-словесників.

ОЗОН для Анатолія Миколайовича Фасолі був як пошук інноваційного, креативного навчання української літератури, один із ефективних засобів розвитку особистості сучасного учня-читача.Особистісно зорієнтоване навчання української літератури (за А. Фасолею) – це процес суб’єкт-суб’єктної взаємодії учня і вчителя, метою якого є засвоєння предметних знань, вироблення відповідних умінь і навичок як засобу саморозвитку особистості, її становлення як суб’єкта навчальної (читацької) діяльності. ОЗОН забезпечує право кожного учня на особистісний смисл і цілі вивчення матеріалу, трактування окремих положень, літературних образів; вибору форм і методів опрацювання освітнього матеріалу, способів контролю, індивідуального темпу навчання, рефлексії й самооцінки. А.Фасоля зазначав:

  Сутність особистісно зорієнтованого навчання полягає у створенні умов для особистісного й читацького розвитку школяра, формування життєвих компетентностей».  

На думку А. М. Фасолі, ключовими ознаками особистісно зорієнтованого навчання є:

1. Опора на суб’єктний досвід школяра (емоційно-оцінне ставлення до виучуваного).

2. Суб’єкт-суб’єктні відносини між учасниками навчально-виховного процесу (учень стає суб’єктом діяльності, коли може впливати на цю діяльність).

3. Діяльнісна основа (школяр навчається самостійно здобувати і застосовувати знання).

Взявши за основу концептуальну ідею фестивалю «Педагогіка XXI століття» (Петро Мовчан, Зульфія Мінгажієва) , А. М. Фасоля ініціював створення нового простору для фахового навчання вчителів і обміну інноваційним досвідом – фестиваль педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок». Фестиваль проводиться за ініціативи Інституту педагогіки НАПН України та при підтримці Міністерства освіти і науки України (зокрема, головного спеціаліста відділу змісту середньої освіти Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України  Олени Котусенко), Українського освітянського видавничого центру Центру ОРІОН (головний редактор Ірина Красуцька). Історія фестивального руху налічує дев’ять форумів, що стали майданчиками для обміну досвідом, презентацією педагогічних ідей, професійних дебатів і дискусій (мм. Новоград-Волинський (2010-2014рр), Рівне (2015р.), Вінниця (2016р.), Біла Церква (2017р.), Одеса (2018р.), Червоноград (2019р.). За ці роки його учасниками стали понад 1650 учителів, науковців, представників вищої школи, інститутів післядипломної освіти, управлінської та методичної служб, які вибудовують діяльність на засадах особистісно зорієнтованого навчання.

Фестиваль має свої символи, традиції та відповідні атрибути: літопис, фестивальну чашу, емблему, гімн (ОЗОНівський вальс) ; фестивальні гроші ("ОЗОНчики"); фестивальний паркан ,жартівливі спічі у фестивальній програмці; гасла учасників фестивалю «Мій особистісно зорієнтований урок»: «Дихаймо ОЗОНом!», «ОЗОНівці усіх країв, єднаємося!», «Фестиваль – це ми всі. І ми робимо його спільно!» та ін.

Обговорення актуальних проблем психологічної й фахової готовності вчителя до роботи в системі особистісно зорієнтованого й компетентнісного навчання та перспективних шляхів їх розв’язання на фестивалі здійснюється у форматі дискусійних трибун, методичних консиліумів, проблемних лабораторій,   майстер- класів і педагогічних майстерень, алгоритми та рекомендації до проведення яких розробляв А. М. Фасоля .

Його задум об'єднати вчителів, науковців, методистів, управлінців, фахівців, тих, хто були готові долучитися до їх створення, тобто всіх, кого цікавила ідея особистісно зорієнтованого навчання, було втілено у Всеукраїнському фестивалі педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок". Мету педагогічного фестивалю А. М. Фасоля зазначав так:

  «Це була можливість для учасників „проявитися“, знайти себе й однодумців, обмінятися досвідом, ідеями, теоретичними або практичними набутками, створити умови для співпраці, творчості, спілкування (пам'ятаємо ж бо мудрі слова мудрого чоловіка: „Найбільша розкіш — це розкіш людського спілкування.Не полишаючи при цьому й ознайомлення з науковими розробками, пошуками. Ось таке поєднання… Ось такий задум — створити Свято  

Особливою ознакою Фестивалю є проведення ОЗОНівських уроків, переважно української літератури, з урахуванням численних рекомендацій А. М. Фасолі:

  Урок в умовах особистісно зорієнтованого навчання має обов’язково включати стимулювання учнів до аналізу тих прийомів (способів), якими вони користуються в процесі учіння. Змінюється його режисура. Основним стає діалог учителя й учня, учня з класом, обмін думками з приводу змісту навчального матеріалу, який опрацьовується на уроці, способів вирішення поставлених завдань»  

Особистісно зорієнтований урок, на думку науковця, має специфічні ознаки:

1.Чітке виділення етапів мотивації, цілевизначення, планування, організації виконання наміченого, рефлексії, оцінки, корекції.

а) ЦІЛІ особистісно зорієнтованого уроку включають як традиційні, так і інноваційні аспекти. Традиційним є визначення мети конкретного уроку залежно від цілей теми, його місця в ній. Сюди ж віднесемо й визначення цілей окремих етапів уроку. Ціль також повинна вказувати на очікуваний результат навчання, формулюватися таким чином, аби її досягнення можна було легко перевірити.

б) Ціль уроку в умовах ОЗОН має:

- ураховувати цілі теми й місце уроку в ній;

- спиратися на суб’єктний досвід учня, бути особистісно сприйнятою ним;

- вказувати на очікуваний результат навчання, формулюватися максимально конкретно для можливості контролю за рівнем досягнення;

- бути загальною щодо цілей окремих етапів уроку.

в) відмінністю особистісно зорієнтованого календарно-тематичного плану від звичайного є введення кількох додаткових рубрик:

- цілі теми;

- елементи ОЗОН;

- форми й методи навчання.

2.Повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей уроку, у визначенні яких учитель виходить не тільки зі змісту освітнього матеріалу, загальних цілей теми, а й суб’єктного досвіду школяра, для якого ця ціль має бути особистісно значущою.

3.Створення позитивного настрою на уроці, відповідної мотивації, ситуації успіху, взаємопідтримки, атмосфери співробітництва.

4.Забезпечення участі школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи, вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксації, варіантів завдань, оцінювання результатів.

5.Ситуація вибору, у якій постійно знаходиться учень: рівня домагань, змісту освіти, темпу, виду завдань, способу опрацювання матеріалу.

6.Діяльнісна основа: переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи. Базується на варіативності запитань і завдань, форм і методів роботи як учителя, так і учнів.

7.Перевага активних та інтерактивних педагогічних технологій.

8.Опертя вчителя на стиль освітньої діяльності школяра, його психофізіологічні особливості (пам’ять, увага, уява, мислення), інтереси, цінності.

9.Рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей тощо.

10.Оцінювання школяра в порівнянні з його попередніми успіхами й планованими цілями, поцінування успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.

Наукова, педагогічна та навчально-методична роботаРедагувати

Науково-методичні напрацювання А. М. Фасолі щодо ефективної реалізації методики особистісно зорієнтованого вивчення української літератури апробувалися в багатьох закладах середньої освіти України.

Спочатку були невеликі експериментальні майданчики в Києві, Одесі, Дніпрі, Білій Церкві та ін. Із 2006 р. при Рівненському ОІППО створено науково-дослідну лабораторію «Методика особистісно зорієнтованого навчання української літератури», яку очолив А. М.Фасоля при сприянні М. А. Піддубного, І. В. Вєтрова, М. А. Віднічука.

Незабаром творча група вчителів української літератури була створена у м. Новограді-Волинському Житомирської області. Сутність науково-практичного дослідження полягала у створенні оптимальних умов для фахового саморозгортання вчителів, розвитку особистісних структур учня, формуванні його життєвих компетентностей та виробленні власної освітньої продукції в навчальному предметі, що вивчається[3]. Результат співпраці — у змінах формату спілкування «учитель-учень-література» — узагальнено в низці методичних збірників і статей.

Особливою ознакою фестивалю є проведення ОЗОНівських уроків, переважно української літератури, з урахуванням численних рекомендацій А. М. Фасолі.

Основні публікаціїРедагувати

Результати наукових досліджень А. М. Фасолі висвітлено у понад 100 публікаціях, серед яких методичні посібники :

  • «Великий Учитель свого народу: вивчення творчості Уласа Самчука в середній школі» (2000);
  • «Цитатник. 11 клас» (2003, укладач);
  • «Особистісно зорієнтований урок української літератури.З досвіду роботи» (2005, співукладач);
  • «Особистісно зорієнтоване планування та моделювання уроків з української літератури» (5-8 класи, 2007—2008; у співавторстві);
  • Курс лекцій для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів «Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи, технології», 2008, у співавторстві;
  • Українська література. 10 клас (рівень стандарт), 2018, у співавторстві),
  • Українська література. 11 клас (рівень стандарт), 2019, у співавторстві) тощо.

У своїх публікаціях А. М. Фасоля ставив запитання й давав чіткі , структуровані відповіді на них: Як особистісно зорієнтоване навчання співвідноситься із компетентнісним? Яким має бути інструментарій реалізації компетентнісного підходу: компетентнісно зорієнтовані завдання, задачі, тести? Як оцінювати особистісне зростання учня? Як у сучасних учнів , захоплених інформаційними технологіями,побороти небажання читати, сформувати в них стійкий інтерес до книжки? Коли ж, нарешті, українська освіта, зокрема й літературна, стане особистісно зорієнтованою? Науково-методичні статті вченого, у яких висвітлено теоретичні й практичні засади ОЗОНу (60 статей, присвячених особливостям особистісно зорієнтованого уроку та компетентнісно зорієнтованих завдань, аспектам читацького розвитку й становлення суб’єктності учня-читача; 11 авторських тем до підручників «Українська література» для 10 і 11 класу); бібліографія його праць, матеріали, присвячені історії, організації і проведенню Всеукраїнських фестивалів «Мій особистісно зорієнтований урок», започаткованих науковцем, а також спогади колег, друзів, рідних, однодумців увійшли до книги «Окрилення ОЗОНом: книга пам’яті Анатолія Миколайовича Фасолі». Книга створена за ініціативи і підтримки ОЗОНівської спільноти педагогів України. Примірники книги «Окрилення ОЗОНом» містяться в Національній бібліотеці ім. В. І. Вернадського, Національній парламентській бібліотеці України, Державній науково-педагогічній бібліотеці, бібліотеках Інституту педагогіки, Інституту модернізації та ін. Книга – переможець Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу-2019». Історію створення та змістове наповнення книги «Окрилення ОЗОНу» розкрито на сторінках фахових часописів. Про важливість ціїє книги для вчителів України Микола Адамовича Піддубний,методист кабінету суспільно-гуманітарних предметів Рівненського ОІППО сказав так:

  Ця книга має бути не просто в кожній школі. Вона має бути вдома.  

Продовження справи Анатолія ФасоліРедагувати

Сайт ОЗОН – сайт педагогічної творчості; продовження справи життя А. Фасолі; місце публікації теоретичних здобутків ОЗОН та координації спільноти. Адміністратор сайту – син Тарас Фасоля.

«ОЗОНівська спільнота» – загальнодоступна група у Facebook, яка була створена у 2015 р.; у 2020 р. нараховує 2,8 тис учасників/учасниць. За визначенням адміністраторів (Інна Кондратець, Ольга Криворотенко), це об’єднання людей, що прагнуть змін. Переважна більшість спільноти – освітяни, зокрема, учителі української й світової літератури.

БібліографіяРедагувати

Бібліографічний список праць А. М. Фасолі було складено завдяки зусиллям бібліографа Державної наукової архітектурної бібліотеки імені В. Г. Заболотного О. В. Углової та бібліографів Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського С. С. Янюк,М. Х. Лапади . Структура списку налічує шість підрозділів: автореферат і дисертація; монографії; підручники та навчально-методичні посібники (методичні рекомендації, концепції, програми); статті у наукових виданнях (збірниках наукових праць, періодичних виданнях, тези); електронні ресурси; статті пам'яті науковця[4]. Загальна кількість праць складає понад 150 позицій[5].

НагородиРедагувати

За активну педагогічну діяльність А. Фасоля був нагороджений:

  • знаком «Відмінник освіти України»;
  • грамотами районного відділу освіти Бориспільського району Київської області;
  • грамотами Вінницького обласного відділу народної освіти;
  • Почесною грамотою Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації;
  • Грамотами Інституту педагогіки НАПН України;
  • Почесною грамотою Президії НАПН України.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Куцевол, О. Методика літератури, натхнена ОЗОН-ом: до 60-річчя від дня народження Анатолія Фасолі / Ольга Куцевол // Укр. літ.
    • в загальноосвіт. шк. — 2014. — № 9. — С. 2–6.
  2. Фасоля, А. М.Великий учитель свого народу. Вивчення творчості Уласа Самчука в середній школі (7-8; 10-11 класи) [Текст] : посібник для вчителів, учнів, студентів / А. М. Фасоля. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2000. - 96 с.
  3. Бійчук, Г. Учитель учителів / Галина Бійчук // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. — 2014. — № 9. — С. 7.
  4. Особистісно зорієнтоване навчання
  5. Окрилення ОЗОНом: книга пам'яті Анатолія Миколайовича Фасолі. [Упорядники І. Кондратець, І. Красуцька, О. Гаврилюк] – Житомир: Видав. ПП «Рута» 2019 2019. — 660 с., іл.

ЛітератураРедагувати

  • Бійчук , Г. Учитель учителів / Галина Бійчук // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. — 2014. — № 9. — С. 7.
  • Куцевол, О. Методика літератури, натхнена ОЗОН-ом: до 60-річчя від дня народження Анатолія Фасолі / Ольга Куцевол // Укр. літ.
  • в загальноосвіт. шк. — 2014. — № 9. — С. 2–6.
  • Окрилення ОЗОНом: книга пам'яті Анатолія Миколайовича Фасолі. [Упорядники І. Кондратець, І. Красуцька, О. Гаврилюк] –  Житомир: Видав. ПП «Рута» 2019 2019. — 660 с., іл.
  • Рибалко, К. Добро без сліду не минає / Катерина Рибалко // Дивослово. — 2019. — № 2. — С. 31.
  • Світлій пам'яті Анатолія Миколайовича Фасолі // Укр. мова і літ. в шк. — 2019. — № 1. — С. 54–59.
  • Фасоля, А. М. Великий учитель свого народу. Вивчення творчості Уласа Самчука в середній школі (7-8; 10-11 класи) [Текст] : посібник для вчителів, учнів, студентів / А. М. Фасоля. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2000. - 96 с.

ПосиланняРедагувати