Відкрити головне меню
Файл:Тамги Фарзоя.tif
Тамга Фарзоя

Фарзой (грец. ΦΑΡΖΟΙΟΥ) (після 49р. — до 82р.) — династ аорсів, відомий виключно з нумізматичних джерел, а саме ольвійських монет декількох емісій, які датовано 60-70 рр.[1]

Недостатність доказової бази певний час не давала можливості для остаточного визначення етнічної належності Фарзоя. Після знахідки декрету у Мангупі,[2] це питання було остаточно вирішено на користь аорсів.[3]

Наразі превалює думка, що державне утворення аорсів — Аорсія, було засноване Фарзоєм у сер. та нижн. межиріччі Дністра та Пруту близько 60-62 рр.[4] Щодо часу виникнення Аорсії показовим є наступне:

«… можна зробити висновок, що три перші емісії Фарзоя — статери, „важкі“ та „легкі“ ауреуси — становлять низку близьких за часом карбування послідовних випусків, що групуються навколо 64 р. н. е. — дати проведення грошової реформи у Римі… наявність двох таких дат (7 і 8) на статерах Фарзоя зміцнює гіпотезу, що на зазначених монетах відзначалися роки правління Фарзоя …»[5]

Ймовірно, Аорсія виступала як спільник імперії, а її царі — як протектори Ольвії (у згаданому вище Мангупському декреті серед дій, що зробила вшанована особа, згадано і подорож до найвеличніших царів Аорсії (грец. "τους μεγίστους της ‘Αορσίας βασιλειας")).[6]

Наявність близьких фарзоєвським тамг на теріторії сіракського об'єднання у Прикубанні[7] може бути пояснено як результат війни 49 р.,[8] у якій вірогідним попередником Фарзоя Евноном було започатковано римо-аорський союз. Загальновизнаним є факт того, що Фарзою наслідував Інісмей.

Одна з можливих етимологій:

грец. Φαρζοας < аорс. *faršā < п.ір. *hvaršā — герой, добрий чоловік.

Інші відомі на сьогодення згадки цього імені та історичні персони з даним ім'ямРедагувати

Ім'я, поширене у Ольвії наприкінці І-ІІ ст.:

Примітки. Джерела. ПосиланняРедагувати

  1. (рос.) Карышковский П. О. О монетах царя Фарзоя // Археологические памятники Северо-Западного Причерноморья. Киев, 1982. С. 73.
  2. (гр.)SEG 46:947
  3. (рос.)Симоненко А. В. Фарзой и Инисмей — аорсы или аланы? ВДИ, 1992, № 3.
  4. (рос.) Перевалов С. М. «Аланская эпиграфика. 2. Каталог латынских надписей». Вестник ВНЦ. 2011. № 3
  5. (рос.) Карышковский П. О. Монеты Ольвии. Очерк денежного обращения Северо-Западного Причерноморья в античную эпоху. К., Наукова Думка, 1988.
  6. а б (рос.) Ю. Г. Виноградов. Очерк военно-политической истории сарматов в I в. н.э. ВДИ, № 2, 1994 г.
  7. (рос.) С. А. Яценко. Знаки-тамги ираноязычных народов древности и раннего средневековья. М. Вост. лит. 2001.
  8. (лат.)TAC., AN., XII, 15-21
  9. SEG 28:652
  10. I.Olbia 81