Фарада Семен Львович

Семен Львович Фарада (рос. Семён Льво́вич Фара́да́; 31 грудня 1933, с. Нікольське, Московська область, Російська РФСР — 20 серпня 2009, Москва, Росія) — російський та радянський актор. Заслужений артист РРФСР, Народний артист Росії.

Семен Фарада
Ім'я при народженні	Семен Львович Фердман
Народився	31 грудня 1933(1933-12-31) Nikolsky, Московська область
Помер	20 серпня 2009(2009-08-20)[…] (75 років) Москва, Росія серцева недостатність
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, актор театру, кіноактор, телеактор
Alma mater	Московський державний технічний університет імені Баумана (1962)
Заклад	Mosconcertd і Театр на Таганці
Роки діяльності	1968 — 2000
У шлюбі з	Марія Поліцеймако
Діти	Поліцеймако Михайло Семенович
IMDb	nm0266996
Нагороди та премії
Семен Фарада у Вікісховищі

Справжнє прізвище — Фердман. Псевдонім Фарада, що став прізвищем, артист отримав після участі в зйомках на одній зі студій Середньої Азії.

Життєпис

Народився 31 грудня 1933 року.

1970 — прийшов на естраду, був активним учасником студії-театру МДУ «Наш дім».

1972 — став артистом Московського театру драми та комедії на Таганці (спектаклі «Майстер і Маргарита», «Гамлет», «Добра людина з Сезуана»).

Однією з найкращих акторських робіт Фаради вважається роль учня Загурського в спектаклі «П'ять оповідань Бабеля».

У кіно дебютував 1967 року у фільмі «Канікули в кам'яну добу». Загалом знявся у понад 70 фільмах — головним чином, у комедійних стрічках.

Серед робіт — ролі у фільмах, створених Марком Захаровим:

• «Формула кохання»,
• «Той самий Мюнхгаузен»,
• «Будинок, який побудував Свіфт»,
• «Убити дракона»

Мав ролі в стрічках «Гараж» Ельдара Рязанова і «Мій друг Іван Лапшин» Олексія Германа.

Також знімався у Леоніда Квініхідзе, Павла Чухрая, Алли Сурикової, Олександра Панкратова Чорного, Ефраіма Севели.

Помер 20 серпня 2009 року на 76-му році життя від хронічної серцево-судинної недостатності. До цього довго хворів, переніс два інсульти.

Похований на Троєкуровському кладовищі в Москві.

Фільмографія

• 1992 — «Фатальні діаманти» — Алік
• 1991 — «Рік гарної дитини» — Туз
• 1990 — «Папуга, що говорить на їдиш»
• 1989 — «Сузір'я Козлотура» — Платон Самсонович
• 1976 — «Одного прекрасного дня» — Васіф Сулейманович
• 1975 — «Між небом і землею» — Гарік Матвійович
• 1975 — «Смок і Малюк» — власник крамниці
• 1971 — «Вперед, гвардійці!» — піонервожатий
• 1986 — «При відчинених дверях» — Сергій Єрвандович, інженер