Вікіпедія

Фалемичі

село у Володимир-Волинському районі Волинської області України

Фале́мичі (раніше Хвали́мичі[1]) — село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимирського району Волинської області.

село Фалемичі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Громада Зимнівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07020050220055731
Облікова картка Фалемичі 
Основні дані
Засноване 1156
Населення 231
Площа 7,2 км²
Густота населення 32,08 осіб/км²
Поштовий індекс 44703
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°48′12″ пн. ш. 24°22′07″ сх. д. / 50.80333° пн. ш. 24.36861° сх. д. / 50.80333; 24.36861Координати: 50°48′12″ пн. ш. 24°22′07″ сх. д. / 50.80333° пн. ш. 24.36861° сх. д. / 50.80333; 24.36861
Середня висота
над рівнем моря 		184 м
Водойми річка Луга
Відстань до
обласного центру 		80 км
Відстань до
районного центру 		9 км
Відстань до
центру громади/сільради 		1,5 км
Відстань до
залізничної станції 		9 км
Місцева влада
Адреса ради 44752, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Зимне, вул. Монастирська, 27
Карта
Фалемичі. Карта розташування: Україна
Фалемичі
Фалемичі
Фалемичі. Карта розташування: Волинська область
Фалемичі
Фалемичі
Мапа
Мапа

Населення становить 231 особу. Кількість дворів (квартир) — 81. З них 2 нових (після 1991 р.).

Географія ред.

Селом протікає річка Луга.

Історія ред.

Село Фалемичі вперше згадується у Повісті временних літ, у 1156 році:

«И про то поиде къ Володимєрю ища Володимєрѹ и снѧстасѧ Гѹрги съ Ꙗрославомъ Галичьскъıм̑ оу Свинѹсехъ въ селѣ. И ѿтѹда поидоста къ Володимєрю. И стаста въ Хвалимичєхъ тѹ жє пріидє къ нима Володимєръ Мьстиславичь, изъ Ѹгоръ.»

У 1490 році, 24 квітня село було надане великим князем Казимиром князям Олександру та Михайлу Санґушковичам, разом з селами Заєчичі та Тишковичі Володимирського повіту, взамін на надане їхньому батькові Санґушку Федоровичу село Тростяниця Каменецкого повіту.[2]

У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 5 верст, від волості 10. Дворів 34, мешканців 557[3].

Друга світова війна ред.

Під час нападу влітку 1943 року польської банди на село були замордовані 11 українців:

  1. Королюк Василь.
  2. Ліда (прізвище невідоме), 20 р., вбита і згоріла.
  3. Королюк Артамон, 55 р., вбитий на полі під час жнивування, 1943 р. Похований у Володимирі.
  4. Мазурок (дочка, 4 р.) вбита прикладом і згоріла разом з мамою в своїй хаті. Похована в Фалемичах.
  5. Мазурок Марія, вбита багнетом у груди, згоріла в своїй хаті в жнива 1943 р.
  6. Максим'юк Наталія, 55 р., застрелена.
  7. Музичук Дмитро, 10 р., застрелений на пасовищі, коли пас корову.
  8. Пастущук Ліза, 10 р., вбита і згоріла.
  9. Юхно Полікарп, 45 р., розіп'ятий на дверях стодоли зубцями від борони, згорів живцем.
  10. Юхно Євдокія, 22 р. Згоріла живцем.
  11. Юхно Олена, 20 р., прибита до порога стодоли зубцями від дерев'яної борони, згоріла живцем.

6 осіб були поранені. Ні один поляк у с. Фалемичі не загинув[4], хоча В. і Е. Сємашки в своїй книзі на с. 861 пишуть, що ніби-то загинуло в селі три поляки, а українців жодного.

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 229 осіб, з яких 106 чоловіків та 123 жінки.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 229 осіб.[6]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 97,40 %
російська 1,73 %
білоруська 0,87 %

Пам'ятки ред.

На південний схід від села розташований лісовий заказник «Липовий Гай».

ЗМІ ред.

В селі доступні такі телеканали: УТ-1, 1+1, Інтер, СТБ, UA: Волинь. Радіомовлення здійснюють UA: Радіо «Промінь», Радіо «Світязь», Радіо «Луцьк».

Інфраструктура ред.

Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям у задовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

В селі функціонує Покровська церква ПЦУ. Кількість прихожан — 100 осіб. Працює фельдшерсько-акушерський пункт, торговельний заклад.

Примітки ред.

  1. ↑ Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 617. (пол.) — S. 617. (пол.)
  2. ↑ Литовська метрика. Книга четверта. с. 23. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  3. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2019.
  4. ↑ Wołyń - Falemicze. wolynskie.pl. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фалемичі&oldid=41628687