Відкрити головне меню

Файфура Василь Васильович

український вчений-патофізіолог.

Василь Васильович Файфура народився 1 травня 1940, с. Сивороги Миньковецького району Кам’янець-Подільської області (тепер - Дунаєвецького району Хмельницької області, Україна) — український вчений-патофізіолог. Доктор медичних наук (1987), професор (1988), академік Української екологічної академії наук (1993).

Василь Васильович Файфура
Професор Василь Файфура (листопад 2016)
Професор Василь Файфура (листопад 2016)
Народився 1 травня 1940(1940-05-01) (79 років)
с. Сивороги Дунаєвецького району Хмельницької області, Україна
Помер
м. Тернопіль, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність професор
Alma mater Тернопільський медичний інститут
Сфера інтересів медицина
Заклад Тернопільський державний медичний університет
Посада проректор, завідувач кафедри
Вчене звання професор
Науковий ступінь Доктор медичних наук
Відомий завдяки: вчений-патофізіолог

Файфура Василь Васильович у Вікісховищі?

Життєпис та Науковий доробокРедагувати

Народився в селянській сім’ї. Навчався в місцевій восьмирічці. У 1957 році з золотою медаллю закінчив середню школу в сусідньому селі Велика Побійна, у 1963 році – Тернопільський медичний інститут з дипломом з відзнакою. Був рекомендований на наукову роботу. У 1963-1966 роках навчався в аспірантурі при кафедрі патологічної фізіології під керівництвом проф. Е.Н. Бергера. Після завершення навчання був зарахований на посаду асистента, а з 1979 року – доцента цієї кафедри. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію на тему “Реактивність дo хімічних факторів нервового збудження при порушеннях функцій щитовидної залози в експерименті”, у 1986 році – докторську дисертацію на тему “Холінергічна регуляція серця при патології щитовидної залози”. У 1988 році йому було присвоєно вчене звання професора. Працював на посадах заступника декана лікувального факультету (1978-1984), проректора з навчальної роботи (1984-1993), завідувача кафедри патологічної фізіології (1996-2006), професора названої кафедри (2006-2011). В.В. Файфура – автор біля 400 публікацій на наукову, навчально-методичну і суспільну тематику, має 4 авторські свідоцтва і патенти. Підготував 1 доктора і 3 кандидатів наук. Був членом спеціалізованих рад у Тернопільському і Буковинському медичних університетах, членом редколегій чотирьох наукових журналів, співредактором ювілейного видання “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського: історія і сучасність”. П’ять разів нагороджений Почесними грамотами МОЗ України (1995, 1996, 2001, 2007, 2010). Президентський стипендіат 2008-2009 років. Заслужений працівник охорони здоров’я України (2011).

НагородиРедагувати

  • Почесні грамоти МОЗ України (2001).
  • Стипендії Президента України (1988, 1989).

ПублікаціїРедагувати

  1. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 494 с.
  2. Практикум з фізіології і патології / В.В. Файфура, Ю.І. Бондаренко, М.Р. Хара. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 123 с.
  3. Pathological Physiology / Yu.I. Bondarenko,  M.R. Khara, V.V. Faifura, N.Ya. Potikha. – Ternopil: Ukrmedknyha, 2006. – 311 p.
  4. Practical work of pathological physiology for the students / Yu.I. Bondarenko,  M.R. Khara,  N.Ya. Potikha,  V.V. Faifura. – Ternopil, 2007. – 168 p.
  5. Сторінки історії кафедри / За ред. В.В. Файфури. – Збараж: ВПП “Медобори”, 1997. – 59 с.
  6. Сульфідні води Конопківки / П.Г. Мартинюк, В.В. Файфура, М.М. Гаврилишин і співавт. – Тернопіль: Збруч, 1997. – 31 с.
  7. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського: історія і сучасність / За ред. В.В. Файфури, Я.Я. Боднара, А.А. Завальнюка. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – 320 с. 
  8. Файфура В.В. Печера Кришталева: третє відкриття. – Тернопіль, 2011. – 36. с.
  9. Файфура В.В. Медицина Тернопільщини у фалеристиці: Монографія. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2011. – 108 с.  

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Луганська Т. Професор Василь Файфура: “Доброзичливість і цілеспрямованість – крок до успіху” // Медична академія. – 2004. – № 18. –     28 вересня.
  • Дунаєвеччина в іменах: Бібліографічний довідник // В.С. Прокопчук, Т.К. Прокопчук, С.В. Олійник. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Вип. 2. –       С. 40-41.
  • Бондаренко Ю., Маркова О. Файфура Василь Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник. – Тернопіль: Збруч, 2008. – С. 502.
  • У науці не буває осені. Професору Тернопільського державного медичного університету Файфурі Василю Васильовичу – 70 років / Т.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Клінічна та експериментальна патологія. – 2010. – Т. 9, №.2. – С. 153-154.
  • Василь Файфура: “Медицина вибрала мене” // Нова тернопільська газета. – 2010. – № 17. – 28 квітня-4 травня.
  • Науково-освітній потенціал України. Книга 2. – К.: Український рейтинг, 2012. – С. 254.
  • Випускники Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Золотий фонд слави і гордості університету. – К.: Український рейтинг, 2014. – С. 191.