Файл:Шевченко Тарас Скеля Монах.jpg

Шевченко_Тарас_Скеля_Монах.jpg(600 × 387 пікселів, розмір файлу: 28 КБ, MIME-тип: image/jpeg)

Wikimedia Commons logo Відомості про цей файл містяться на Вікісховищі — централізованому сховищі вільних файлів мультимедіа для використання у проектах Фонду Вікімедіа.

Опис файлу

Українська: Скеля Чернець

Қазақша: Мулла-таш

  (Wikidata search (Cirrus search) Wikidata query (SPARQL)  Create new Wikidata item based on this file)
Митець

Тарас Шевченко

Шевченко Тарас Григорович  (1814–1861)  wikidata:Q134958 s:uk:Автор:Тарас Шевченко q:uk:Шевченко Тарас Григорович
 
Шевченко Тарас Григорович
Опис Український художник, поет, антрополог, митець, письменник та драматург
Дата народження/смерті  Редагувати інформацію у Вікіданих  Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження/смерті Моринці Санкт-Петербург
Роки творчості 1832 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нормативний контроль
artist QS:P170,Q134958
Заголовок
Українська: Скеля Чернець
Қазақша: Мулла-таш
Опис

Репродукується за копією, виконаною Бр. Залеським (розмір копії 16,9 × 29), яка знаходилася в альбомі, що зберігається в Державному музеї Т. Г. Шевченка (інв. № г — 112). На монтувальному аркуші альбома написано: Vue de Novopetrovsk sur la mer Caspienne par Zalesky


СКЕЛЯ ЧЕРНЕЦЬ — малюнок Шевченка, виконаний у трав. — жовт. 1853 на п-ві Мангишлак. Зберігається в Національному музеї у Варшаві.
Казахи називають скелю Мулла-таш (Чернець-камінь. Костенко А., Умірбаєв Е. Оживуть степи... Тарас Шевченко за Каспієм. К., 1977. С. 210— 212).
Бр. Залеський за аквареллю Шевченка виконав офорт, який разом із описом зображеної місцевості вмістив у своєму альб. Життя киргизьких степів: «Недалеко від Новопетровського рейду, на кам’янистому крутому березі моря, піднімається скеля Чернець в вісімдесят футів висотою, названа так через свою форму. Вона стоїть як кам’яний сторож пустелі, її оточують лише розкидані поодинці скелі, а біля підніжжя її вічно реве море. Мешканці укріплення, позбавлені протягом усієї зими будь-яких засобів сполучення з західним узбережжям Каспію і прагнучи дізнатися, що нового діється на білому світі, з приходом весни, як тільки зникне лід, що сковує море, вибираються на вершину Чернеця і з нетерпінням виглядають на обрії перше вітрило. Звідсіля вони легко його помітять, тому що Чернець панує над іншими скелями цього узбережжя, але ні одне судно, навіть маленький човен, не пристане до підніжжя скелі, так багато підводного каміння у водах довкола неї» (La vie des steppes Kirghises. Paris, 1865. Р. 45).

Бр. Залесьуий повідомляв А. Венгжиновського листом від 14 листоп. 1853: «Маю ще для тебе рисунки, мій Аркадію, того характеру, що й Циган, про продаж котрих буду тебе просити, але мушу їх затримати тут ще на пару тижнів». У наступному листі від 20 лют. 1854 Залеський уточнив: «На одному з цих малюнків маєш вид скелі, що називається Чернець, за декілька верстов від тієї фортеці, на другому — пристань Новопетровська, на третьому — тріо музичне в степу» (цит. за: Паламарчук Г. Матеріали до біографії Шевченка за листами Бр. Залеського // Питання шевченкознавства. К., 1958. Вип. 1. С. 122). Залеський затримав у себе ці твори для копіювання.
У листі від 5 лют. 1854 Шевченко йому написав: «Ще раз дякую тобі за копію Чернеця». Тоді малюнок скопіювала й О. Бутакова, як це видно з того ж листа Шевченка: «Олексію Івановичу побажай всіх благ від мене у його новому житті; подякуй йому за пам’ять про мене, а їй за копії з Чернеця».
Зробивши копію, Бр. Залеський надіслав оригінал А. Венгжиновському, що став першим власником акварелі. Шевченко в листі від 8 листоп. 1854 до Бр. Залеського писав: «...цілую тричі доброго Аркадія. Стосовно Чернеця напиши йому, щоб він не турбувався, гроші у мене поки що є».
Місцезнаходження та історію побутування акварелі з’ясувала Г. Паламарчук у ст. Находка в Польше (Огонек. 1961. № 11), Віднайдені шедеври (ЛУ. 1989. 9 берез.).
Тв.: ПЗТ: У 10 т. Т. 9. № 30 (копія Бр. Залеського).


Інша назва: Монах
Час створення 1853
date QS:P571,+1853-00-00T00:00:00Z/9
Техніка watercolor
medium QS:P186,Q22915256
institution QS:P195,Q153306

Not on view

Національний музей у Варшаві. Не експонується
Інвентарний номер
Rys.Pol.2239
Посилання Maria Suchodolska, Irena Jakimowicz, Jadwiga Jaworska (1961). Rysunki z kolekcji J.I. Kraszewskiego w Muzeum Narodowym w Warszawie. Muzeum Narodowe w Warszawie, p. 217
Джерело/Фотограф http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/description/330.html
Місцеположення камери44° 34′ 45″ пн. ш., 50° 17′ 00″ сх. д. Kartographer map based on OpenStreetMap.Перегляньте це та інші зображення поблизу на: OpenStreetMapinfo

Ліцензування

Це зображення (чи мультимедійний файл) перебуває в суспільному надбанні у всьому світі через те, що термін охорони закінчився (минуло 70 років з дня смерті автора або з моменту першої публікації).
Public domain

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у країнах і територіях, де авторське право охороняється протягом життя автора та 100 років після того або менше.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, оскільки вона була опублікована (або зареєстрована у U.S. Copyright Office) до 1 січня 1929 року.

Таким чином, ця репродукція також перебуває в суспільному надбанні. Це стосується репродукцій, створених у США (див. справу Bridgeman Art Library v. Corel Corp.), Німеччині та багатьох інших країнах.

Підписи

Додайте однорядкове пояснення, що саме репрезентує цей файл

Об'єкти, показані на цьому файлі

зображує

44°34'45.001"N, 50°16'59.995"E

Історія файлу

Клацніть на дату/час, щоб переглянути, як тоді виглядав файл.

Дата/часМініатюраРозмір об'єктаКористувачКоментар
поточний15:36, 3 березня 2007Мініатюра для версії від 15:36, 3 березня 2007600 × 387 (28 КБ)Albedo-ukr{{Information |Description=Taras Shevchenko - Monk "kliff", 1853 Папір, акварель. [Новопетровське укріплення]. [V-X 1853]. Офорт за малюнком Шевченка та опис зображеної місце

Глобальне використання файлу

Цей файл використовують такі інші вікі:

Метадані