Відкрити головне меню

Фазови́й перехі́д дру́гого ро́ду за класифікацією Еренфеста — фазовий перехід, при якому значення похідних від термодинамічних потенціалів змінюються неперервно, а значення їхніх других похідних — стрибком.

До фазових переходів другого роду належать, наприклад, перехід між феромагнітним і парамагнітним станом, сегнетоелектриком і діелектриком тощо.

Пониження симетріїРедагувати

Фазові переходи другого роду дуже часто супроводжуються пониженням симетрії у низькотемпературній фазі. Так, високотемпературний парамагнітний стан ізотропний, тобто має найвищу можливу симетрію. Низькотемпературний феромагнітний стан характеризується виділеним напрямом, що збігається із напрямом магнітного моменту. Аналогічно при переході від високотемпературного стану в низькотемпературний у сегнетоелектриках змінюється симетрія кристалічної ґратки.

Поведінка параметра порядку в рамках теорії ЛандауРедагувати

Фазовий перехід другого роду зазвичай можна описати феноменологічним параметром порядку. У високотемпературному стані параметр порядку дорівнює нулю. При пониженні температури від точки фазового переходу параметр порядку починає неперервно зростати. Залежність вільної енергії від параметру порядку можна виразити формулою

 ,

де   — параметр порядку,   і   — певні коефіцієнти. При температурі фазового переходу   параметр   повинен дорівнювати нулю. Його можна розкласти в ряд за степенями відхилення температури від температури фазового переходу

 

У такому випадку точка   при підкритичних температурах стає точкою максимуму вільної енергії, а при надкритичних температурах — точкою мінімуму вільної енергії. При підкритичних температурах максимум при нульовому значенні параметра порядку оточений двома мінімумами при значеннях параметра порядку

 .

Стан системи випадковим чином скочується в один із двох мінімумів вільної енергії — відбувається спонтанне зниження симетрії. Мінімуми тим далі відходять від точки  , чим нижча температура.

ЛітератураРедагувати