Фабіо Каннаваро
Фа́біо Каннава́ро (*13 вересня 1973, Неаполь) — італійський футболіст, що грав на позиції центрального захисника. Один з лідерів національної збірної Італії за кількістю проведених у її складі матчів. Багаторічний капітан італійської національної команди (79 разів виводив її на поле з капітанською пов'язкою).
Фабіо Каннаваро | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Фабіо Каннаваро | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 13 вересня 1973 (47 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Неаполь | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 175 см[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 75 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | центральний захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чемпіон світу 2006 року. Найкращий футболіст світу 2006 року.
Швидкий, добре читав гру, попри невисокий зріст (176 см) непогано грав головою. Старший брат Паоло Каннаваро.
По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2017 року очолює тренерський штаб команди «Гуанчжоу Евергранд».
БіографіяРедагувати
Народився 13 вересня 1973 року у Неаполі. Кумири юного Фабіо — Дієґо Марадона та Чиро Феррара.
Почав грати у футбол у восьмирічному віці. Вже через три роки потрапив у футбольну школу «Наполі». Подавав м'ячі футболістам під час матчів цього клубу, в тому числі і знаменитому Дієго Марадоні. За основну команду клубу Фабіо дебютував у сезоні 1992/93, а всього в «Наполі» він провів три сезони.
У 1995-му захисник перебрався в Парму, де до нього прийшли і перші трофеї. Разом з клубом Фабіо двічі вигравав Кубок Італії, а також Суперкубок і Кубок УЄФА. Всього за пармезанців він виступав протягом семи сезонів, провівши за цей час тільки в Серії А 212 матчів і відзначившись у них 5 голами.
22 лютого 1997 року дебютував у збірній Італії.
Влітку 2002-го футболіст пішов на підвищення і перебрався в Інтернаціонале, однак у міланському клубі кар'єра Фабіо не вдалася. Так, у першому своєму сезоні в «нерадзуррі» футболіст дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів, проте велику частину наступного він пропустив через травму.
Після чемпіонату світу та корупційних скандалів навколо «Ювентуса» влітку 2006 перебрався до мадридського «Реала». Влітку 2009 року повернувся до «Ювентуса». 8 листопада 2009 року Каннаваро провів свій 400-й матч в Серії A[2].
2 червня 2010 року Каннаваро перейшов в клуб «Аль-Ахлі» (Дубай), підписавши контракт на два роки[3]. Сам Фабіо хотів завершити кар'єру в «Наполі», де починав грати, але керівництво клубу не хотіло підписувати контракт із захисником[4].
25 червня 2010 року Каннаваро оголосив, що завершує кар'єру у збірній, у складі якої зіграв 136 матчів, що є рекордом[5].
9 липня 2011 року Фабіо оголосив про завершення професійної кар'єри гравця через травму коліна[6]. У 2012 році планувалася його участь у новій футбольній лізі Індії — Бенгальській прем'єр-лізі[7], проте цей турнір, так і не стартував.
У 2012 році отримав кваліфікацію «професійний тренер другої категорії». Це стало можливим завдяки спеціальним курсам, які колишня зірка Серії A пройшла в кінці весни — початку літа 2012 року.
Після його виходу на пенсію, 25 серпня 2011 року Каннаваро був призначений технічним консультантом «Аль-Ахлі»[8]. У липні 2013 року став новим головним тренером «Аль-Аглі»[9], з яким виграв Про-Лігу ОАЕ і Кубок Ліги ОАЕ.
У червні 2014 року Каннаваро був пов'язаний з тренерським штабом клубу «Реал Мадрид», де мав замінити Зінедіна Зідана як помічника тренера Карло Анчелотті. Тим не менше на цю посаду був приначений Фернандо Єрро.
5 листопада 2014 року Каннаваро був названий новим головним тренером клубу китайської Суперліги «Гуанчжоу Евергранд»[10], замінивши іншого італійця Марчелло Ліппі. 4 червня 2015 року «Гуанчжоу» несподівано оголосив, що Каннаваро був замінений на Луїс Феліпе Сколарі після матчу Суперліги проти «Тяньцзинь Теда»[11][12].
24 жовтня 2015 року Каннаваро був призначений новим головним тренером клубу Саудівської Аравії «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)[13], замінивши Хорхе да Сілву. 11 лютого 2016 року Каннаваро скасував свій контракт з «Аль-Насром»[14].
9 червня 2016 року Каннаваро став новим менеджером клубу «Тяньцзінь Сунцзян», замінивши Вандерлея Лушембурго[15], і в тому ж році виграв з командою другий дивізіон Китаю, вивівши її до Суперліги[16].
Статистика виступівРедагувати
Статистика клубних виступівРедагувати
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1992–93 | «Наполі» | A | 2 | 0 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 3 | 0 |
1993–94 | A | 27 | 0 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 29 | 0 | |
1994–95 | A | 29 | 1 | КІ | 4 | 0 | КУЄФА | 3 | 0 | - | - | - | 36 | 1 | |
Усього за «Наполі» | 58 | 1 | 7 | 0 | 3 | 0 | - | - | 68 | 1 | |||||
1995–96 | «Парма» | A | 29 | 1 | КІ | 1 | 0 | КЧ | 6 | 0 | - | - | - | 36 | 1 |
1996–97 | A | 27 | 0 | КІ | 1 | 0 | КУЄФА | 2 | 0 | - | - | - | 30 | 0 | |
1997–98 | A | 31 | 0 | КІ | 6 | 0 | ЛЧ | 7[17] | 0 | - | - | - | 44 | 0 | |
1998–99 | A | 30 | 1 | КІ | 7 | 0 | КУЄФА | 8 | 0 | - | - | - | 45 | 1 | |
1999–00 | A | 31+1[18] | 2 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ | 9[19] | 1 | СІ | 1 | 0 | 45 | 3 | |
2000–01 | A | 33 | 0 | КІ | 5 | 0 | КУЄФА | 5 | 0 | - | - | - | 43 | 0 | |
2001–02 | A | 31 | 0 | КІ | 5 | 0 | КУЄФА | 9 | 0 | - | - | - | 45 | 0 | |
Усього за «Парму» | 212+1 | 4 | 28 | 0 | 46 | 1 | 1 | 0 | 288 | 5 | |||||
2002–03 | «Інтернаціонале» | A | 28 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 12[19] | 1 | - | - | - | 40 | 1 |
2003–04 | A | 22 | 2 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ | 9 | 0 | - | - | - | 34 | 2 | |
Усього за «Інтернаціонале» | 50 | 2 | 3 | 0 | 21 | 1 | - | - | 74 | 3 | |||||
2004–05 | «Ювентус» | A | 38 | 2 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 9 | 1 | - | - | - | 47 | 3 |
2005–06 | A | 36 | 4 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 9 | 0 | СІ | 1 | 0 | 48 | 4 | |
2006–07 | «Реал Мадрид» | ПД | 32 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 6 | 0 | - | - | - | 39 | 0 |
2007–08 | ПД | 33 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 6 | 0 | СІ | 2 | 1 | 42 | 1 | |
2008–09 | ПД | 29 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 7 | 0 | - | - | - | 37 | 0 | |
Усього за «Реал Мадрид» | 94 | 0 | 3 | 0 | 19 | 0 | 2 | 1 | 118 | 1 | |||||
2009–10 | «Ювентус» | A | 27 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 3+2 | 0 | - | - | - | 33 | 0 |
Усього за «Ювентус» | 101 | 6 | 3 | 0 | 23 | 1 | 1 | 0 | 128 | 7 | |||||
2010–11 | «Аль-Аглі» (Дубай) | АЛ | 16 | 2 | КП | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 16 | 2 |
Усього за кар'єру | 531+1 | 15 | 44 | 0 | 112 | 3 | 4 | 1 | 692 | 19 |
Статистика виступів за збірнуРедагувати
Титули та досягненняРедагувати
КомандніРедагувати
|
ОсобистіРедагувати
НагородиРедагувати
|
ПриміткиРедагувати
- ↑ https://www.eurosport.com/football/fabio-cannavaro_prs317/person.shtml
- ↑ Каннаваро провів 400-й матч в серії A. Архів оригіналу за 10 листопад 2009. Процитовано 27 грудень 2016.
- ↑ Дубайський «Аль-Ахлі» підтвердив перехід Каннаваро
- ↑ Фабіо Каннаваро: «Перехід у „Наполі“ був неможливий через байдужість керівництва клубу»
- ↑ Каннаваро заявив про завершення кар'єри в збірній Італії. Архів оригіналу за 28 червень 2010. Процитовано 27 грудень 2016.
- ↑ Фабіо Каннаваро оголосив про завершення кар'єри. Архів оригіналу за 12 липень 2011. Процитовано 27 грудень 2016.
- ↑ Каннаваро, Креспо, Пірес і Фаулер продовжать кар'єру в Індії Новину на сайті Sports.ru від 14 січня 2012 року
- ↑ Fabio Cannavaro starting as ambassador for Dubai-based club Al Ahli. Take Dubai.com. 25 August 2011. Архів оригіналу за 31 березень 2012. Процитовано 27 грудень 2016.
- ↑ Cosmin Olaroiu confirmed as Al Ahli coach on three-year deal. alahliclub.ae (official website). 6 July 2013. Архів оригіналу за 8 грудень 2015. Процитовано 27 грудень 2016.
- ↑ Agence France-Presse. Fabio Cannavaro officially leaves Al Ahli Dubai, takes Guangzhou Evergrande helm - The National. Процитовано 16 June 2015.
- ↑ 广州恒大淘宝足球俱乐部-关于卡纳瓦罗先生不再担任广州恒大淘宝足球队执行主教练的公告. Процитовано 16 June 2015.
- ↑ 广州恒大淘宝足球俱乐部-关于聘任斯科拉里先生担任广州恒大淘宝足球队主教练的公告. Процитовано 16 June 2015.
- ↑ Al-Nassr hire Cannavaro | Football Italia. football-italia.net. Процитовано 7 February 2016.
- ↑ Fabio Cannavaro saluta l'Arabia: rescissione consensuale con l'Al Nassr (it). Goal.com. 11 February 2016. Процитовано 11 February 2016.
- ↑ 天津权健官宣卡纳瓦罗挂帅 有信心带队升中超 (Chinese). QQ.com. 9 June 2016. Процитовано 9 June 2016.
- ↑ Tianjin and Guizhou win promotion to the Chinese Super League. South China Morning Post. 22 October 2016. Процитовано 22 October 2016.
- ↑ 2 гри третього кваліфікаційного раунду.
- ↑ Додатковий матч за четверте місце.
- ↑ а б 1 гра третього кваліфікаційного раунду.
- ↑ «Ювентус» був позбавлений двох чемпіонських титулів 2005 і 2006 років
ДжерелаРедагувати
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фабіо Каннаваро |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фабіо Каннаваро |
- Тижневик «Футбол» № 33(463) 2006 р.
ПосиланняРедагувати
- Офіційний вебсайт
- Фабіо Каннаваро на сайті ФІФА (англ.)
- Фабіо Каннаваро на сайті УЄФА (рос.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |