Фабріціо Мікколі

італійський футболіст

Фабріціо Мікколі (італ. Fabrizio Miccoli, нар. 27 червня 1979, Нардо) — італійський футболіст, що грав на позиціях півзахисника і нападника, зокрема, за «Ювентус» та «Палермо», а також національну збірну Італії.

Ф
Фабріціо Мікколі
Фабріціо Мікколі
Особисті дані
Народження 27 червня 1979(1979-06-27) (41 рік)
  Нардо, Італія
Зріст 168
Вага 73
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
1987-1992
1992-1994
1994-1996
Італія «Сан Донато»
Італія «Мілан»
Італія «Казарано»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1996–1998 Італія «Казарано» 57 (19)
1998–2002 Італія «Тернана» 120 (32)
2002–2003   Італія «Перуджа» 34 (9)
2003–2004 Італія «Ювентус» 25 (8)
2004–2005 Італія «Фіорентина» 35 (12)
2005–2007   Португалія «Бенфіка» 39 (14)
2007–2013 Італія «Палермо» 165 (74)
2013–2015 Італія «Лечче» 41 (16)
2015 Мальта «Біркіркара» 11 (6)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1996–1997 Італія Італія U-18 10 (5)
2003–2004 Італія Італія 10 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 27 червня 1979 року в місті Нардо. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Сан Донато», «Мілан» та «Казарано».

У дорослому футболі дебютував 1996 року виступами за головну команду «Казарано», в якій провів два сезони, взявши участь у 57 матчах третього італійського дивізіону.

Згодом протягом чотирьох сезонів грав у другому дивізіоні за «Тернану», в іграх за яку відзначився 32 голами у 120 іграх, отримавши статус одного з найперспективніших атакувальних гравців італійського футболу.

Влітку 2002 року конкуренцію за гравця виграв «Ювентус», який, щоправда, відразу ж віддав його в оренду до «Перуджі», одного з аутсайдерів Серії A. Після пристойного дебютного сезону на рівні найвищого дивізіону Мікколі перед сезоном 2003/04 приєднався до основної команди «старої сеньйори» і вийшов у її стартовому складі на першу ж гру сезону — матч за Суперкубок Італії 2003, в якому у серії пенальті був обіграний «Мілан». Загалом протягом сезону взяв участь у 38 іграх за «Юве» в усіх турнірах, відзначившись 10-ма голами.

Влітку 2004 року головний тренер «Ювентуса» Марчелло Ліппі прийняв пропозицію очолити національну збірну Італії, а його наступник на посаді у клубі Фабіо Капелло не побачив у Мікколі гравця, що може бути корисним у його баченні тактики команди. Тож сезон 2004/05 нападник розпочав вже у новій команді, якою стала «Фіорентина», яка щойно повернулася до найвищого дивізіону і шукала варіанти посилення складу в умовах обмеженого бюджету, тож погодилася викупити половину прав на нападника за 7 мільйонів євро. У флорентійській команді він став ключовою фігурою в лінії нападу і її найкращим бомбардиром, забивши 12 голів у 35 іграх сезону в Серії A і допомігши їй зберегти місце у найвищому дивізіоні.

По завершенні сезону 2004/05 «Ювентус» і «Фіорентина» провели сліпий аукціон, переможцем якого став туринський клуб, повернувши собі 100% прав на гравця. Попри це нападник не входив до планів його тренерського штабу, тож його було віддано в оренду до португальскої «Бенфіки», де він провів наступні два роки ігрової кар'єри, регулярно відзначаючись забитими голами.

2007 року повернувся на батьківщину, уклавши трирічний контракт з клубом «Палермо», який сплатив за трансфер 4,3 мільйони євро. у новій команді став лідером нападу, зокрема встановивши в сезоні 2009/10 особистий рекорд результативності — 19 голів у 35 іграх чемпіонату. Загалом провів за «Палермо» шість сезонів, а влітку 2013, після завершення чергового контракту з клубом, його залишив, провівши на той момент у його складі 179 матчів і забивши 81 гол в усіх турнірах.

Згодом провів два сезони у друголіговому «Лечче», а завершив ігрову кар'єру на Мальті, де протягом другої половини 2015 року грав за місцеву «Біркіркару».

Виступи за збірніРедагувати

Протягом 1996–1997 років грав за юнацьку збірну Італії (U-18), загалом на юнацькому рівні взявши участь у 10 іграх і відзначившись 5 забитими голами.

2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом наступних двох років провів у її формі 10 матчів, забивши 2 голи.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1996–97   «Казарано» C1 27 8 КІ-C 2 0 - - - - - - 29 8
1997–98 C1 30 11 КІ-C - - - - - - - - 30 11
Усього за «Казарано» 57 19 2 0 - - - - 59 19
1998–99   «Тернана» B 30 1 КІ 2 0 - - - - - - 32 1
1999–00 B 33 9 КІ 7 0 - - - - - - 40 9
2000–01 B 23 7 КІ 2 0 - - - - - - 25 7
2001–02 B 34 15 КІ 4 3 - - - - - - 38 18
Усього за «Тернану» 120 32 15 3 - - - - 135 35
2002–03   «Перуджа» A 34 9 КІ 6 5 Інт 2 2 - - - 42 16
2003–04   «Ювентус» A 25 8 КІ 6 1 ЛЧ 6 1 СІ 1 0 38 10
серп. 2004 A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 1 0 - - - 1 0
2004–05   «Фіорентина» A 35 12 КІ 4 0 - - - - - - 39 12
Усього за «Ювентус» 25 8 6 1 7 1 1 0 39 10
2005–06   «Бенфіка» ПЛ 17 4 КП 0 0 ЛЧ 6 2 СП - - 23 6
2006–07 ПЛ 22 10 КП 0 0 ЛЧ+КУЄФА 5+6 2+1 - - 33 13
Усього за «Бенфіку» 39 14 0 0 17 5 56 19
2007–08   «Палермо» A 22 8 КІ 0 0 КУЄФА 0 0 - - - 22 8
2008–09 A 30 14 КІ 1 0 - - - - - - 31 14
2009–10 A 35 19 КІ 3 3 - - - - - - 38 22
2010–11 A 21 9 КІ 4 1 ЛЄ 3 0 - - - 28 10
2011–12 A 28 16 КІ 0 0 ЛЄ 2[1] 1[1] - - - 30 17
2012–13 A 29 8 КІ 1 2 - - - - - - 30 10
Усього за «Палермо» 165 74 9 6 5 1 - - 179 81
2013–14   «Лечче» ЛП1Д 24+3[2] 13+1[2] КІ+КІ-ЛП 3+1 0 - - - - - - 31 14
2014–15 ЛП 17 3 КІ+КІ-ЛП 1+1 2+0 - - - - - - 19 5
Усього за «Лечче» 41+3 16+1 6 2 - - - - 50 19
2015–16   «Біркіркара» ЧМ 11 6 КМ 0 0 ЛЄ 4[3] 2[3] СМ 1 1 16 9
Усього за кар'єру 527+3 190+1 48 17 35 11 2 1 615 220

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія

Титули і досягненняРедагувати

КомандніРедагувати

«Ювентус»: 2003

ОсобистіРедагувати

2002-2003 (5)

ПриміткиРедагувати

  1. а б У третьому кваліфікаційному раунді.
  2. а б У плей-оф.
  3. а б У кваліфікаційному раунді.

ПосиланняРедагувати