Вікіпедія

Ушача

Річка у Білорусі, ліва притока Західної Двіни.

Ушача
54°55′20″ пн. ш. 28°18′25″ сх. д. / 54.92237000002777592° пн. ш. 28.30697238891666601° сх. д. / 54.92237000002777592; 28.30697238891666601
Витік за 3,5 км від озера Московиця
(Докшицький район) [1]
• координати 54°55′50″ пн. ш. 28°18′36″ сх. д. / 54.9306417° пн. ш. 28.310222° сх. д. / 54.9306417; 28.310222
• висота, м 169,7 м [1]
Гирло річка Західна Двіна
місто Новополоцьк [1]
• координати 55°31′41″ пн. ш. 28°29′54″ сх. д. / 55.5281444° пн. ш. 28.4985333° сх. д. / 55.5281444; 28.4985333
• висота, м 105,4 м [1]
Похил, м/км 0,54 м/км
Басейн Західна Двіна → Ризька затока → Балтійське море
Країни: Білорусь Білорусь
Прирічкові країни: Білорусь Білорусь
size Вітебська область
Регіон Вітебська область
Довжина 118 км
Площа басейну: 1 150 км²
Середньорічний стік 8 м³/с (в гирлі) [2]
Притоки: праві: Крошенка
ліві: Ідута, Альзиниця, Нежлівка
Мапа

Ушача (біл. Ушача, Вушача) — річка у північній Білорусі на території Докшицького, Ушацького та Полоцького районів Вітебської області, ліва притока річки Західної Двіни. Належить до водного басейну Балтійського моря.

Географія ред.

Річка починає свій витік із боліт на висоті 169,7 м над р. м.,[3] в Докшицькому районі у Березинському біосферному заповіднику, за 3,5 км на південний схід від озера Московиця та за 5 км на південний захід від села Путилковичі (Ушацький район), тече у північно-східному напрямку по території Ушацького та Полоцького районів — Ушацько-Лепельською височиною, перед смт Ушачі повертає на північ, в нижній течії протікає Полоцькою низовиною і на західній околиці міста Новополоцьк (навпроти села Тюльки) впадає у річку Західну Двіну. Довжина річки — 118 км, площа басейну — 1150 км². Середньорічна витрата води у гирлі — 8,0 м³/с. Середня швидкість течії — 0,2 м/с, а у нижній течії — 0,3—0,5 м/с. Абсолютне падіння річки (від витоку до гирла) — 64,3 м. Середній похил водної поверхні — 0,54 ‰.

Долина до села Путілковічі — невиразна, нижче трапецієподібна; ширина її до гирла річки Альзиниця сягає 1000 м, нижче — 300—400 м, місцями звужується до 200 м. Береги круті. Заплава двостороння, шириною 0,4—0,6 км, на окремих ділянках до 1,5 км, нижче гирла Альзиниці звужується до 30-50 м. Русло сильно звивисте, у верхній течії шириною 3—10 м, нижче озера Велике Існо — 30—40 м.

Живлення річки змішане, переважно снігове. Повінь починається у кінці 2-ї декади березня і триває до кінця травня, середня тривалість близько 60 днів. Середнє перевищення найвищого рівня над меженню до 1,5 м. Замерзає в 1-й декаді грудня, льодохід на початку квітня[2].

Річка протікає через озера: Муроги (0,59 км²), Тартак (0,54 км²), Церковище (0,37 км²), Замошшя (0,33 км²), Велике Існо (0,3 км²), Матирине (1,38 км²), Бороди, Воронець (1,18 км²). В басейні річки розташовано ще кілька десятків великих і малих озер, найбільші із них: Звонь (1,46 км²), Глибоке (0,37 км²), Довжина (0,65 км²), Вечілля (1,36 км²), Плино (0,87 км²), Солонець (0,73 км²).

Притоки ред.

Річка Ушача на своєму шляху приймає воду близько двох десятків різноманітних приток: річок, каналів та струмків. Найбільші із них (від витоку до гирла):[4][5]

Назва притоки Довжина,
(км) 		Площа водозбірного басейну,
(км²) 		Середній похил русла,
(м/км) 		Витрата води,
(м³/с) [6]
праві притоки
Крошенка[7] 15 184 0,4 .
ліві притоки
Ідута 11 . 6,7 .
Альзиниця 29 270 1,9 1,7
Нежлівка 11 73 1,3 .

Населенні пункти ред.

На берегах річки розташовані такі найбільші населені пункти (від витоку до гирла): села Путилковичі, Заозерря, Церковище, Липовець, смт Ушачі, села Вороничі, Заскорки, Фаринове (Горчаки), Рудня, місто Новополоцьк.

Тваринний світ ред.

У річці мешкають щука, плітка, в'язь, ялець, окунь річковий, минь, краснопірка, йорж звичайний та інші види риб. Відзначено гніздівлі рідкісного для Білорусі птаха — рибалочки. Зустрічаються поселення бобрів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Річка Ушача на Maps.Vlasenko.net. витік, гирло
  2. ↑ а б Бєлорусский Посєйдон: Рака Ушача [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (біл.)
  3. ↑ Гидрографическая характеристика рек Беларуси. Река Ушача (рос.)
  4. ↑ Бєлорусский Посєйдон: Реки Беларуси [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]. (біл.)
  5. ↑ Реки Витебской области [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Витрата води у гирлі притоки.
  7. ↑ Река Крошенка [Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine.] на Ostis Belarus Wiki. Процитовано: 2014-01-09(рос.)

Посилання ред.

  • Блакитна книга Білорусі / Н. А. Дзисько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та інш. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 224. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)
  • Бєлорусский Посєйдон: Рака Ушача. Процитовано: 2014-01-08 (біл.)
  • Річка Ушача на FishTour.by. Процитовано: 2014-01-08 (рос.)
  • Аркуш карти N-35-45 Бегомль. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.) (витік — 82x88)
  • Аркуш карти N-35-33 Прозороки. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
  • Аркуш карти N-35-34 Ушачи. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
  • Аркуш карти N-35-22 Полоцк. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1987 р. (рос.) (гирло — 94х56)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ушача&oldid=39900308