Урія Хетеянин

(Перенаправлено з Урія Хеттеянин)

Урія Хетеянин — хоробрий воїн, який вірно служив у війську ізраїльського царя Давида. Мабуть, етнічний хет, що жив в Ханаані.

Урія Хетеянин
івр. הַחִתִּי
Картина Пітера Ластмана (1611).
Країна Хатті
Національність Біблійні хетеяниd
Відомий завдяки Друга книга Самуїла
Членство Аві-Алвонd
У шлюбі з Ветсавія

З Біблії ред.

Історія докладно описана в 11-му розділі Другої книги Самуїла (або Друга книга царів — у Східних церквах).

Чоловік Ветсавії, з якою Давид впав у гріх і побажав його загибелі. Давид написав командиру армії Йоаву листа, в якому наказав поставити Урію там, де буде «найтяжчий бій, і відступите від нього, щоб він був вражений і помер» (2 Сам. 11:15); що і сталося.

12 І сказав Давид до Урії: „Позоста́нься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу́ тебе“. І позостава́вся Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.

13 I покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покла́стися на ло́жі своїм ра́зом зо слу́гами пана свого, а до дому свого не пішов.

14 І сталося ра́нком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урі́ю.

15 А в листі тому́ він написав так: „Поставте Урію напе́реді найтяжчого бо́ю, і відступі́те від нього, щоб він був уда́рений, і помер

...

26 І прочула Урі́єва жінка, що помер її чоловік Урі́я, і голоси́ла за своїм чоловіком.

27 А як минула жало́ба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породи́ла йому сина. Та в Господніх оча́х була злою та річ, що оце зробив був Давид.

(2 Сам. 11)

Згодом, придворний пророк Натан (Нафан) розповів Давиду про це вбивство, спочатку розповівши йому притч про багатого і бідного: У багатого було багато овець, а в бідного була лише одна маленька вівця, про яку він дуже дбав. Мандрівник підійшов до багатої людини, щоб поїсти, і той взяв вівцю бідняка і одягнув її, щоб віддати подорожньому. Почувши цю історію, Давид сильно розпалився і вигукнув: «Як живий Господь, людина, яка це вчинила, заслуговує на смерть!», чим сам себе засудив

7 І сказав Ната́н до Давида: „Ти́ той чоловік! Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я пома́зав тебе над Ізраїлем, і Я спас тебе з Сау́лової руки.

8 І дав тобі дім твого пана, та жіно́к пана твого на лоно твоє, і дав тобі дім Ізраїля та Юди, а якщо цього мало, то додам тобі ще цього та того.

9 І чому ти знева́жив Господнє слово, і вчинив це зло в оча́х Його? Хіттеянина Урію вбив ти мече́м, а його дружи́ну взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів.

10 А тепер не відсту́пить меч від твого дому аж навіки за те, що знева́жив ти Мене́, і взяв дружи́ну хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку.

11 Так сказав Господь: Ось Я наведу́ на тебе зло з твого дому, і заберу́ жінок твоїх на оча́х твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладе́ться з жінка́ми твоїми при світлі цього сонця.

12 Хоч ти вчинив потає́мно, а Я зроблю́ цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем“.

13 І сказав Давид до Ната́на: „Згрішив я перед Господом!“ А Ната́н сказав до Давида: „І Господь зняв твій гріх, — не помреш!“

2 Сам. 12

Потім Натан повідомляє Давиду, що його дитина з Вірсавією має померти. Дійсно, їхня перша дитина помирає через сім днів. Згодом у Давида та Вірсавії народився другий син, майбутній цар Соломон.

У мистецтві ред.

Одна з фресок Мікеланджело Буонарроті на стелі Сікстинської капели зображує загибель Урії.

Тарас Шевченко згадує його в поемах «Кавказ» і «Царі»[1][2].

Пітер Ластман, Ганс Вредеман де Вріс і Вацлав Голлар зобразили у своїх творах сюжет, коли царь Давид передає листа з наказом про подальшу долю Урія.

Примітки ред.

Джерела ред.