Урсула Пласнік

австрійський політик

Урсула Пласнік (нім. Ursula Plassnik; нар. 23 травня 1956 року, Клагенфурт, Австрія) — австрійська політична діячка і дипломат, член консервативної Австрійської народної партії (ÖVP). У жовтні 2004 — грудні 2008 років займала пост міністра закордонних справ Австрії.

Урсула Пласнік
Ursula Plassnik
нім. Ursula Plassnik
Урсула Пласнік Ursula Plassnik
Урсула Пласнік
Flag of Austria.svg Міністр закордонних справ Австрії
20 жовтня 2004 — 2 грудня 2008
Президент Томас Клестіль
Хайнц Фішер
Прем'єр-міністр Вольфганг Шюссель
Альфред Гузенбауер
Попередник Беніта Ферреро-Вальднер
Наступник Міхаель Шпінделеггер
Народилася 23 травня 1956(1956-05-23)[1][2][3] (65 років)
Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Австрія
Відома як дипломат, політична діячка
Місце роботи Австрійський уряд
Країна Австрія
Освіта Віденський університет і Коледж Європи
Політична партія Австрійська народна партія
У шлюбі з Георг Пош
Жера́р Студма́н
Професія правниця
Релігія лютеранка
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Grand Cross of Royal Norwegian Order of Merit Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross

Ранні роки і початок кар'єриРедагувати

Пласнік родом з австрійської землі Каринтія, виросла в соціал-демократичній сім'ї словенського походження. З 1971 по 1972 рік була ученицею за обміном в дівочій школі Фокскрофт, що в місті Мідлбург (штат Вірджинія, США). Здобула юридичну освіту в Віденському університеті в 1977 році та одержала в рамках післядипломної освіти Сертифікат поглибленого курсу європеїстики (що відповідає ступеню магістра) Європейського коледжу в Брюгге. Згодом працювала на різних посадах в австрійському міністерстві закордонних справ до 1997 року. До того часу вважалася політично нейтральною або навіть соціал-демократкою.

1 липня 1997 року тогочасний австрійський віце-канцлер Вольфганг Шюссель обрав її начальником своєї канцелярії. У 2000 році вона відмовилася від пропозиції працювати в Раді Європи, щоб залишитися в Австрії і допомогти Вольфгангу Шюсселю, коли він став австрійським канцлером у коаліційному уряді з Австрійською партією свободи. Вона вважається близьким другом і довіреною особою Шюсселя.

Пласнік залишалася начальником канцелярії в уряді Шюсселя до 15 січня 2004 року, коли стала послом Австрії в Швейцарії. Заявку Урсули Пласнік на участь у конкурсі за посаду генерального секретаря Організації з безпеки і співробітництва в Європі було заветовано Туреччиною через її опозицію до заявки цієї країни на вступ в Євросоюз. [4]

На посаді міністра закордонних справРедагувати

Після того, як Беніта Ферреро-Вальднер подала у відставку через її обрання єврокомісаром з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства, 18 жовтня 2004 року Пласнік призначається міністром закордонних справ, а 20 жовтня її було приведено до присяги. Після отримання пропозиції очолити австрійське зовнішньополітичне відомство вона вступила в Австрійську народну партію. 2 грудня 2008 р. її на посту керівника МЗС змінив Міхаель Шпінделеггер.

Особисте життяРедагувати

Пласнік була двічі одружена. Її першим чоловіком був Георг Пош, який, будучи соціал-демократом, став генеральним секретарем австрійського парламенту. Свій другий шлюб вона взяла з швейцарським дипломатом Жераром Студманом. Вона виділяється на публіці своїм зростом у 191 см.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • The Foreign Minister. Архів оригіналу за 15 жовтень 2007. Процитовано 29 грудень 2011. , Домашня сторінка австрійського МЗС