Урочище Половича
Урочище «Половича» — ботанічний заказник місцевого значення, розташований на території Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області. Оголошений відповідно до рішення 9 сесії Вінницької облради 22 скликання від 28.03.1997 р.
 заказник у березні 2017 | |
| 48°31′44″ пн. ш. 29°15′57″ сх. д. / 48.52900000002777858° пн. ш. 29.26600000002777691° сх. д.Координати: 48°31′44″ пн. ш. 29°15′57″ сх. д. / 48.52900000002777858° пн. ш. 29.26600000002777691° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна Вінницька область, Гайсинський район |
| Найближче місто | смт Тростянець |
| Площа | 14 га |
| Засновано | 1997 р. |
| Оператор | Тростянецька селищна рада |
  Урочище Половича (Вінницька область) | |
 | |
За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Вінницько-Дашівського району області Подільського Побужжя Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Характерною для цієї ділянки є хвиляста, з яругами й балками, лесова височина з сірими і темно-сірими опідзоленими ґрунтами. З геоморфологічної точки зору описувана територія є підвищеною сильно розчленованою лесовою акумулятивною рівниною позальодовикової області.
Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -6,5°… -6°С, липня +19°… +19,5°С. Річна кількість опадів становить 500—525 мм.
За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бессарабської провінції, Вінницького (Центральноподільського) округу.
Територія заказника є балковим болотом, у центрі якого протікає безіменний струмок. Балка характеризується лучно-степовою та лучно-болотною рослинністю. До складу рослинності входять, як високотравні фітоценози, в основному, рогіз широколистний, а також купинноосоковими. Зустрічається осока омська. Менші площі займають угрупування осоки зближеної. На більш обводнених ділянках зустрічаються високотравні: очерет звичайний, а по краях — комиш лісовий.
До балки примикає схил крутизною понад 7°, який характеризується степовою рослинністю, але взагалі трав'янистий покрив слабо розвинений. Тут зустрічаються горицвіт, котячі лапки, фіалка запашна, шавлія, лядвенець рогатий та інші. По схилу зростає шипшина, а по долині верба.
Джерела ред.
- Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
- Наукове обґрунтування. Автори: Спеціалісти відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Магденко Л. В., Царенко Н. В.