Урожайне (Чортківський район)
Урожа́йне — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дзвіна, на південному сході району.
село Урожайне | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 313 |
Територія | 1.677 км² |
Густота населення | 186.64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48755 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°33′58″ пн. ш. 26°16′33″ сх. д. / 48.56611° пн. ш. 26.27583° сх. д.Координати: 48°33′58″ пн. ш. 26°16′33″ сх. д. / 48.56611° пн. ш. 26.27583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
181 м |
Водойми | Дзвіна |
Відстань до районного центру |
50 км |
Найближча залізнична станція | Іване-Пусте |
Відстань до залізничної станції |
15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48755, с.Урожайне |
Сільський голова | Шмигельська Мирослава Едуардівна[1] |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[2]
До 1964 називалося Бабинці.
Населення — 306 осіб (2007).
Географія ред.
Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 120 км — від обласного центру міста Тернополя, за 31 км від міста Борщів та за 38 км від міста Кам'янець-Подільський.
Клімат ред.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Урожайне розташовані у «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше, південь Тернопільської області це один з найтепліших регіоні. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.
Назва ред.
До 1964 року село називалося Бабинці. Аби відрізнити його від Бабинець від Кривча спершу у Борщівському повіті, а потім у Борщівському районі, село називали Бабинці від Звенигорода. Радянська назва, котра не має жодного історичного підґрунтя, мала би характеризувати урожайні землі, на яких розташоване село[3].
Історія ред.
Село відоме з другої половини XVI століття. За адміністративним поділом XVI століття відносилось до Кам’янецького повіту.
На початку XIX століття селом володіла Катажина Коссаковська.
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
У 1914 році село утворювало окрему гміну Бабинці від Звенигорода. Склад гмінної ради на 1914 рік[4]:
- війт — Максим Кукуруза (обраний 1912 року)
- заступник війта — Антоній Маркевич (обраний 1912 року)
- писар — Теодор Деркач (обраний 1912 року)
- касир — Онуфрій Чорний (обраний 1912 року)
- жандарм — Гаврило Горащук (обраний 1914 року)
З 621 морґа землі 409 належало громаді, а 212 поміщику графу Юзефу Козебродському[4].
Полеглі члени ОУН і вояки УПА[5] | ||||
---|---|---|---|---|
№ | П. І. Б | Р. Н. | Р. С. | Коротка інформація |
1 | Балан Василь Гаврилович | невідомий | невідомий | Член ОУН. Підрайоновий юнацької сітки ОУН. Пропав безвісти. |
2 | Басараба Василь | невідомий | 1944 | Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС за відмову зрубати хрест на могилі Героїв. Похований у с.Бабинці |
3 | Піндус Франко Миколайович | невідомий | невідомий | Член ОУН. Зв'язковий ОУН. Розстріляний НКВС. |
4 | Рудяк Петро Іванович | 1927 | початок вересня 1944 | Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС. Похований у с.Бабинці. |
5 | Шестопальчук Михайло Теодорович | невідомий | 8 грудня 1945 | Член ОУН (псевдо «Дуб»). Командир відділу УПА. Загинув під час бою з військами НКВС у с.Вовківці (Дністрове). Похований у с.Вовківці. |
6 | Шибинський Володимир Васильович | невідомий | невідомий | Член ОУН. Заарештований армійською контррозвідкою «Смерш» 1944 р. Пропав безвісти. |
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 2015 було центром сільради, якій підпорядковувалося села Дзвенигород і Латківці. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.[6] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[7].
Населення ред.
У 1810 році в селі була 51 родина, 48 житлових будинків і 221 мешканець[8].
У 1914 році в селі мешкало 70 осіб[4].
Мова | Число осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,36 | |
російська | 0,64 |
Пам'ятки ред.
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860, кам'яна).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
Соціальна сфера ред.
Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Надія», цегельний завод, торговельний заклад.
Світлини ред.
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
В'їзд у село зі сторони Жванця
-
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860р.)
-
Центральна вулиця
-
Старостат
-
Статуя Божої Матері
-
Пам'ятний хрест встановлений з нагоди скасування панщини
-
Символічна могила Борцям за волю України (1992)
-
Придорожня капличка
-
Крамниця
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки ред.
- ↑ Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 172.
- ↑ а б в Літопис Борщівщини: Історико-краєзнавчий збірник. — Борщів, 1993. — Вип.4
- ↑ Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
- ↑ ВВРУ, 2016, № 2, стор. 104
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
Література ред.
У Вікісловнику є сторінка Урожайне. |
- В. Уніят. Урожайне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 497.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |