Сечовипускний канал

орган, що слугує для виведення сечі з організму
(Перенаправлено з Уретра)

Сечовипускний канал, сечівни́к, уре́тра (лат. urethra) — непарний порожнистий орган хребетних тварин, що слугує для виведення сечі з організму. Сполучає сечовий міхур зі зовнішнім середовищем.

Сечовипускний канал
Female and Male Urethra.jpg
Сечовипускним каналом сеча виводиться з сечового міхура. (А) Сечовивідний канал жінок; (b) сечовивідний канал чоловіків.
Деталі
Попередник Урогенітальний синус
Ідентифікатори
Латина urethra vagina; feminina (female); urethra masculina (male)
Грецька οὐρήθρα
Анатомія Грея subject #256
MeSH D014521
TA98 A08.4.01.001F і A08.5.01.001M
TA2 3426 і 3442
FMA 19667
Анатомічна термінологія

У людиниРедагувати

Чоловіча уретраРедагувати

Чоловічий сечівник має форму трубки довжиною 18-20 см. Починається від сечового міхура внутрішнім отвором і закінчується на верхівці головки статевого члена зовнішнім вічком.

Уретра в чоловіків умовно поділена на три частини:

  • передміхурову чи простатичну (2,5-3 см завдовжки, лат. pars prostatica),
  • перетинчасту (1-2 см завдовжки, лат. pars membranacea),
  • губчасту (найдовша — 15-20 см, лат. pars spongiosa).[1]

По всій своїй довжині сечівник має неоднаковий діаметр: присутні розширення і звуження. Перше розташоване біля виходу його з міхура, друге — при переході через сечостатеву діафрагму, третє — біля зовнішнього отвору. Розширень також три: у простатичній частині, у цибулинній і в кінці його, де розташована човноподібна ямка. Зовнішній отвір знаходиться на голівці статевого члена і має форму щілини.

 
Вічко сечівника на статевому члені розтягнуто пальцями на правій фотографії

Жіноча уретраРедагувати

Сечовипускний канал у жінок має довжину 3–4 см, просвіт його розтягується до 1 см і більше. Зовнішній отвір сечовипускного каналу має круглу, напівмісячну або зірчасту форму, розташований він на 2–3 см нижче клітора.[2][3] Сечовипускний канал по всій своїй довжині з'єднаний з передньою стінкою піхви. Поряд з сечовипускним каналом з обох боків є зовнішні отвори парауретральних ходів (або скенієвих пазух[джерело?]), довжина яких становить 1–2 см. У цих утвореннях виробляється секрет, який зволожує ділянку зовнішнього отвору сечовипускного каналу.

 
Отвір піхви і отвір сечівника над ним

ПриміткиРедагувати

  1. СЕЧО-СТАТЕВИЙ АПАРАТ. ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ. ЛЕКЦІЯ № 6., ЛДУФК. — 2020 р. — С.5-6.
  2. Неттер Ф. (переклад Цегельского А. А.) (2004). Атлас анатомії людини. — Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. 
  3. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.  (С.?)

ЛітератураРедагувати

  • Людина: Навчальний посібник з анатомії та фізіології. — Львів, 2002. — 240 с. (С.?)