Університет Центральної Азії

Університет центральної Азії — міжнародний навчальний заклад, який функціонує в Казахстані, Киргизстані та Таджикистані.

Університет Центральної Азії
?координати:
Країна  Киргизстан
Засновано 2000[1]
Президент Shamsh Kassim Lakhad
Ректор Syed Sohail Hussain Naqvid
Членство у Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ[2]
Складається з University of Central Asiad
Сайт ucentralasia.org
CMNS: Університет Центральної Азії у Вікісховищі

Статус ред.

 
Кампус у Наринi

Університет центральної Азії був заснований у 2000 році. Президенти Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і його високість Ага Хан підписали міжнародну угоду і статут цього приватного міжнародного університету який ратифікований парламентами цих країн та зареєстрований в ООН. Місія УЦА є у розвитку гірських регіонів, допомагаючи народам, які там живуть розвивати свою культуру.

Мова викладання ред.

Мова викладання — англійська, з вимогою, щоб випускники та викладачі володіли російською та своєю рідною.

Наукові та освітні напрямки ред.

Університет складається зі Школи безперервної та професійної освіти, школи мистецтв і наук (бакалаврат) та вища школа розвитку, яка працюватиме, коли завершиться будівництво корпусів у Хорогу, Нарині і Текелі[3].

Школа мистецтв і наук має такі основні напрямки:

  • гуманітарний: історія, мови, література і філософія
  • суспільні науки: антропологія, економіка, політологія і соціологія
  • наука і техніка: біологія, хімія, інженерні науки, математика, фізика

Вища школа розвитку працює за такими напрямками:

  • Бізнес-економічного розвитку
  • Освітня політика
  • Управління природними ресурсами та охорони навколишнього середовища
  • Державне управління та державна політика
  • Сільський і регіональний розвиток
  • Туризму і відпочинку

Примітки ред.

  1. ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
  2. https://web.archive.org/web/20230803111744/https://cdn.ifla.org/wp-content/uploads/ifla-members-and-association-affiliates_2023-07-21.pdf
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 29 березня 2014.