Відкрити головне меню

Ункей (яп. 運慶, うんけい; 1151 (?) — 3 січня 1223) — японський скульптор 13 століття, періоду Камакура. Вважається найяскравішим митцем школи Кей, засновником реалістичного стилю в японській храмовій скульптурі.

Ункей
運慶
Nio guardians by Unkei in Nara.jpg
Статуя лівого Ваджрапані з воріт Тодайдзі роботи Ункея
Народився 1155(1155)
Регіон Кінкі, Японія
Помер 3 січня 1223(1223-01-03)
Регіон Кінкі, Японія
Національність японець
Громадянство Японія Японія

ЖиттєписРедагувати

Ункей народився близько 1151 року у сім'ї Кокея, 5-го голови школи скульпторів Кей, яка походила від майстра 11 століття Дзьотьо. На той час ця школа знаходилася у Нарі, при монастирі Кофукудзі, і поступалася ступенем популярності кіотським школам Ін та Ен, які користувалися опікою могутньої столичної аристократії. Проте наприкінці 12 століття на японській політичній арені з'явилися самураї, котрі заснували свій уряд в Камакурі і почали поступово займати нішу аристократів. Дорослий Ункей отримав патронат в особі самурайських можновладців і обійшов столичних конкурентів. У зрілому віці він працював у Нарі, виборюючи собі всеяпонське визнання і отримуючи високі чернечі пости соґої, хоккьо, хоґен і хоїн. Наприкінці життя безперервно виконував замовлення Камакурського сьоґунату. Помер майстер 3 січня 1223 року.

Письмові джерела повідомляють про велику кількість робіт Ункея, серед яких до сьогодні збереглося лише декілька. Серед них найвідоміші такі:

Ункей був піонером реалізму в японській скульптурі. На противагу аристократичній чупурній естетиці і шаблонній техніці зображення живих істот, яка оформилася на початок 12 століття, майстер створював нову самурайську естетику і дотримувався вільного стилю. Його образи — це переважно кремезні чоловіки, з величними обличчями і міцною статурою. Монументальний стиль Ункея нагадував класичну скульптуру часів Темпьо. Його продовжували розвивати діті і учні майстра, такі як Танкей і Кайкей. Стиль Ункея справив вплив на розвиток східнояпонської храмової скульптури, заклавши підвалини так званого «камакурського стилю».

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. яп. 奈良円成寺大日如来像.
  2. яп. 静岡願成就院阿弥陀如来・不動・毘沙門天像.
  3. яп. 神奈川浄楽寺阿弥陀三尊・不動・毘沙門天像.
  4. яп. 高野山不動堂の八大童子像.
  5. яп. 奈良興福寺北円堂弥勒・無著・世親像.

Джерела та літератураРедагувати

  • 運慶 / 江崎誠致著. 東京: 筑摩書房, 1964.
  • 運慶・快慶とその弟子たち: 特別展 / 奈良国立博物館編. 奈良: 奈良国立博物館, 1994.
  • 日本中世の仏師と社会 : 運慶と慶派・七条仏師を中心に / 根立研介著. 東京: 塙書房, 2006.

ПосиланняРедагувати