Унеча (станція)

залізнична станція Московської залізниці

Уне́ча — вузлова залізнична станція 2-го класу Брянського відділення Московської залізниці на перетині ліній Брянськ — Гомель, Орша — Унеча та Унеча — Селецька. Розташована в однойменному місті Унеча. Залізничний вузол напрямків на Брянськ, Гомель, Кричев I та Селецьку.

Унеча
Брянськ-Льговський — Унеча
Унеча — Злинка
Унеча — Селецька
Унеча — Південний Пост
Ржачи — Унеча

Брянське відділення
Московська залізниця

станція
2ТЭ10У-0446, Россия, Брянская область, база запаса Унеча (Trainpix 188966).jpg
Локомотиви на базі запасу станції Унеча
Розташування
Розташування Росія Росія, Брянська область
Адреса м. Унеча, вул. Іванова
Координати 52°50′34″ пн. ш. 32°40′41″ сх. д. / 52.84280000002777200° пн. ш. 32.678300000028° сх. д. / 52.84280000002777200; 32.678300000028Координати: 52°50′34″ пн. ш. 32°40′41″ сх. д. / 52.84280000002777200° пн. ш. 32.678300000028° сх. д. / 52.84280000002777200; 32.678300000028
Структура
Лінія(ї) Брянськ — Гомель,
Орша — Унеча,
Унеча — Селецька
Структура Московська залізниця
Платформ 4
Тип платформ 1 бічна та 3 острівні
Колій 13
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
Супутні Автобус Таксі
Історія
Відкрито 1887 (134 роки)
Інша інформація
Власник Московська залізниця
Оператор Російські залізниці (рос. РЖД)
Код ЄМР (АСУЗТ) 202008
Код Експрес-3 2000430
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Москва 518 км
Брянськ-Орловський 139 км
Гомель-Пасажирський 140 км
Кричев I 127 км
Новозибків 69 км
Мапа

До складу Унецького залізничного вузла входять станції Іпуть і Розсуха, роз'їзд Піщаники та недіючий колійний пост Південний Пост. Біля залізничного вокзалу станції Унеча розташований міжміський автовокзал.

ІсторіяРедагувати

У січні 1883 року військовий міністр Петро Ванновський заявив про необхідність будівництва стратегічних залізниць через Полісся. Члени Особливої ​​наради наказали Міністрові шляхів сполучення Костянтину Миколайовичі Посьєту вжити всіх заходів до своєчасного, не пізніше ніж у трирічний термін, закінчення спорудження Поліських залізниць. Дільниці вводилися в експлуатацію в міру готовності до експлуатації.

1885 року розпочато будівництво 6-ї дільниці Поліських залізниць від Гомеля до Брянська. 8 серпня 1887 роки дільниця, яка сполучила Брянськ і Гомель з побудованою на неї проміжної станції 3-го класу Унеча, була відкрита для регулярного руху поїздів.

У червні 1899 року на підставі указу імператора Миколи II для розвитку шляхів та будівництва складів на станції Унеча були відчужені прилеглі землі.

З 1900 року діяла вузькоколійна залізниця Унеча — Стародуб (Стародубська під'їзна колія).

1918 року побудована лінія Унеча — Сураж — Костюковичі (з 1923 року — станція Комунари), у 1923 році подовжена до Орші, внаслідок чого, Унеча стала вузловою станцією. У 1927 році лінія на Стародуб перешита на широку колію і одночасно частково спрямована (від Унечі до станції Жеча (відкрита 1929 року) нова лінія пролягла за 2-4 км кілометрами західніше старої).

1931 року лінія від Унечі подовжена до станції Крупець (через Хутір-Михайлівський), і, таким чином, остаточно сформувалася магістраль Орша — Харків[1].

Нині окремі дільниці лінії у напрямку Харкова демонтовані, тому з 2007 року пасажирський зупинний пункт Селецька неподалік від державного кордону з Україною є тупиковим[2].

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції Унеча зупиняються поїзди далекого та приміського сполучення[3].

Приміські поїзди сполучають Унечу з містами і районими центрами Брянської області (Брянськ, Вигоничі, Почеп, Клинці та Новозибків).

Пасажирський рух припинено до станції Стародуб у 20012002 роках, до Селецької (смт Біла Березка) — з 2013 року та станції Кричев I (поїзд скасований на ділянці Унеча — Сураж у 2014 році. Вказаними дільницями раніше курсували приміські поїзди з Унечі або з Брянська, пасажирський рух нині здійснюється лише поїздами далекого сполучення без зупинок на проміжних станціях на дільницях Новозибків — Злинка (з 2016 року) та Новозибків — Климово2007 року).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати