Ульянова Марія Іллівна

радянський політик (1878-1937)

Марія Іллівна Ульянова (18 лютого 1878(18780218), місто Симбірськ, тепер Ульяновськ, Російська Федерація — 12 червня 1937, місто Москва) — радянська діячка, революціонерка, молодша сестра Володимира Леніна. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1925—1934 роках, член Президії ЦКК ВКП(б) у 1932—1934 роках. Член Комісії радянського контролю при РНК СРСР та член Бюро Комісії радянського контролю при РНК СРСР у 1934—1937 роках. Член Центрального виконавчого комітету СРСР у 1935—1937 роках.

Ульянова Марія Іллівна
рос. Мария Ильинична Ульянова
Мария Ульянова (cropped).jpg
Народилася 6 (18) лютого 1878
Ульяновськ, Російська імперія
Померла 12 червня 1937(1937-06-12)[1][2] (59 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянка
Діяльність політична діячка, революціонерка, вчителька, редакторка, журналістка
Alma mater Паризький університет
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС і Центральний виконавчий комітет СРСР
Партія ВКП(б)
Конфесія атеїзм
Батько Ілля Миколайович Ульянов
Мати Марія Олександровна Ульянова (Бланк)
Брати, сестри Ленін Володимир Ілліч, Ульянов Дмитро Ілліч, Ольга Іллінічна Ульяноваd, Олександр Ілліч Ульянов і Anna Ulyanovad
Нагороди
орден Леніна

ЖиттєписРедагувати

Народилася 6 (18) лютого 1878 року в місті Симбірську і була наймолодшою ​​дитиною в родині директора народних училищ Іллі Миколайовича Ульянова і його дружини Марії Олександрівни. У сім'ї її називали «Маняша».

Навчалася спочатку в Симбірської гімназії, потім в Московській, яку закінчила в 1893 році. У 1895 році подала прохання на фізико-хімічне відділення математичного факультету Вищих (Бестужевських) жіночих курсів в Петербурзі. Але туди її не прийняли, і вона змушена була вступити в 1896 році на дворічні Московські вищі жіночі курси В.І. Гер'є. Після їх закінчення отримала диплом домашньої вчительки. З осені 1898 року слухала лекції в Новому університеті в Брюсселі на хіміко-фізичному факультеті.

Член РСДРП з 1898 року.

Проводила пропаганду в робітничих гуртках, доставляла нелегальну літературу, працювала зв'язковою. Кілька разів була заарештована. У вересні 1899 року після арештів членів московського РСДРП вислана під нагляд поліції в Нижній Новгород. З 1900 року була агентом «Іскри». В ніч на 1 березня 1901 року арештована і поміщена в одиночну камеру Таганської в'язниці, після семимісячного ув'язнення вислана в Самару. З 1903 року працювала в Секретаріаті ЦК РСДРП. Третій раз була заарештована в грудні 1904 року, звільнена під заставу в червні того ж року, після чого виїхала до Швейцарії.

У 1905 році повернулася в Санкт-Петербург, де працювала секретарем Василеостровського районного комітету РСДРП. 2 травня 1907 року арештована. У 1908 році після звільнення переїхала в Москву і працювала в Московській партійній організації.

У 1908—1909 роках жила в Парижі і навчалася в Сорбонні, де отримала диплом вчительки французької мови.

Влітку 1910 року, ховаючись від арешту, працювала домашньою вчителькою в селі Леппеніно біля станції Теріокі (Велике князівство Фінляндське). Знову заарештована в травні 1912 року, ув'язнена. Пізніше вислана до Вологди.

З лютого по квітень 1915 року в Москві навчалася на курсах сестер милосердя. Влітку 1915 року вирушила на Західний фронт з лікувально-живильним загоном. З 1915 року працювала в Московській організації РСДРП, листувалася з Закордонним бюро ЦК РСДРП.

Після Лютневої революції 1917 кооптована в бюро ЦК РСДРП(б). Брала активну участь у розвитку соціал-демократичної, а потім комуністичної преси в Росії.

У березні 1917 — 1929 року — член редакційної колегії і відповідальний секретар газети «Правди». Один із організаторів робкорівського і сількорівського руху. Одночасно з 1924 року — редактор журналу «Рабоче-крестьянский корреспондент».

З лютого 1932 по 1934 рік завідувала Бюро скарг Центральної контрольної комісії ВКП(б) і Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.

Померла 12 червня 1937 року. Тіло було кремоване в Донському крематорії, а урна з прахом похована в Кремлівській стіні.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Ульянова Мария Ильинична // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ДжерелаРедагувати