Ульріх III (граф Вюртембергу)

Ульріх III (нім. Ulrich III.; 1291/129411 липня 1344) — 8-й граф Вюртембергу в 13251344 роках. Продовжив розширювати володіння в південній Швабії та Ельзасі.

Ульріх III
Ulrich III vW Sattler Web.jpg
Народився 1286
Помер 11 липня 1344(1344-07-11)[1][2]
Ельзас
Поховання Stiftskirched
Діяльність аристократ
Титул граф[d]
Рід House of Württembergd
Батько Ебергард I (граф Вюртембергу)
Брати, сестри Ulrichd
У шлюбі з Sophie von Pfirt-Moussond
Діти Ебергард II (граф Вюртембергу) і Ульріх IV (граф Вюртембергу)[3]

ЖиттєписРедагувати

Походив з Вюртемберзького дому. Син Ебергарда I, графа Вюртембергу, та його другої дружини Матильди Лотаринзької. Народився між 1291 та 1294 роками. Замолоду став брати участь у військових та державних справах Вюртембергу. Початок поклала війна з імперськими містами Швабії, а потім проти імператорських військ, оскільки на Ебергарда I 1309 року було накладено імперську опалу. 1312 року оженився на представниці Ельзаських Скарпоннів, завдяки чому отримав низку феодів в Ельзасі.

1319 року від імені батька уклав союз з Фрідріх Габсбургом, що боровся за трон Німеччини з Людвігом Віттельсбахом. Втім 1322 року після битви під Мюльдорфом разом з батьком перейшов на бік Віттельсбаха.

1325 року після смерті батька став новим графом Вюртемберзьким. Невдовзі відновив угоду з Фрідріхом Габсбургом. Разом з тим підтримував гарні стосунки з імператором Людвігом IV, особливо після 1330 року. Це дозволило йому отримати посаду рейхсландфогта в Нижній Швабії. 1336 року за посередництва імператора домовився з Конрадом II фон Шлюссельбергом (одруженого з небогою Ульріха III) про продаж замку, графства Грюнінген з посадою рейхсштюрмеферена (імперського кінного прапороносця) за 6 тис. галерів. Слідом за цим отримав від імператора право на імперське місто Грюнінген та покровительство над місцевою церквою. 1338 року отримав права на графство Еберштайн.

На відміну від батька намагався збільшувати володіння дипломатичними заходами, наданням кредитів містам і місцевим графам. Особливо значним боржником були пфальцграфи Тюбінгену, в яких придбав міста Файгінген-ан-дер-Енц і Тюбінген відповідно 1339 і 1342 року.

У 1344 році за не зовсім зрозумілих обставин загинув в Ельзасі. Йому спадкували сини Ебергард II і Ульріх IV, що стали спільно керувати Вюртембергом.

РодинаРедагувати

Дружина — Софія, донька Теобальда Скарпонна, графа Пфірт і ландфогта Ельзаса.

Діти:

  • Ебергард (бл. 1315—1392), 9-й граф Вюртембергу
  • Ульріх (бл. 1320—1366), 10-й граф Вюртембергу

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Wilfried Schöntag: Ulrich III. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, S. 29f.
  • Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 1: Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. 6. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-34-0, S. 110—119.