Ульріх Граф
Ульріх Ґраф (нім. Ulrich Graf; 6 липня 1878, Бахгагель, Баварія — 3 березня 1950, Мюнхен) — партійний діяч НСДАП, один з найближчих соратників і перший охоронець Адольфа Гітлера, бригадефюрер СС (20 квітня 1943).
| Ульріх Ґраф | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Ulrich Graf | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Народився | 6 липня 1878  Бахгагель, Діллінген-ан-дер-Донау, Округ Швабія, Баварія, Німецький Райх | |||||||||||||||||
| Помер | 3 березня 1950 (71 рік) Мюнхен, Німеччина | |||||||||||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||||||||||
| Діяльність | політик, військовослужбовець | |||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||||
| Членство | СС[1] і СА | |||||||||||||||||
| Посада | депутат рейхстагу Третього рейхуd | |||||||||||||||||
| Військове звання |  Бригадефюрер СС | |||||||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1] і Німецька робітнича партія | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
Життєпис
ред.Ульріх Ґраф народився 6 липня 1878 року в Бахгагелі у родині дрібного фермера. Після закінчення початкової школи освоїв професію мірошника. 1 листопада 1896 року вступив в артилерійський полк Німецької імперської армії. 1 червня 1904 року був комісований через отриману травму і у вересні того ж року влаштувався службовцям в муніципалітет Мюнхена. В наступні роки був учнем м'ясника, а потім працював м'ясником ковбасних виробів. Став прославленим в Мюнхені борцем-любителем.
Після закінчення Першої світової війни приєднався до Німецької робітничої партії, де познайомився з Адольфом Гітлером і став його особистим охоронцем. У 1920 році, коли стали проходити партійні збори в певних Мюнхена, Граф входив до загону із забезпечення порядку (Saalschutz) і виконував функції «вишибали». У листопаді 1920 року Saalschutz було розширено і змінив свою назву на «Орднертруппе» (Ordnertruppe), в жовтні 1921 року підрозділи «Орднертруппе» увійшли до складу СА. У 1921 році вперше вступив в НСДАП (квиток № 2882).
4 листопада 1921 року в складі загону з 46 штурмовиків «Орднертруппе» брав участь в бійці з чисельно переважаючими соціалістами і комуністами, які прийшли зірвати виступ Гітлера в пивній Гофбройгаус. 14 жовтня 1922 року супроводжував Адольфа Гітлера на «Дні нації» в Кобурзі, який переріс у вуличні бої і бійки з комуністами.
У березні 1923 року входить до складу загону охоронців «Штабсвахе» (Stabswache), створеного на базі «Орднертруппе». Після перейменування «Штабсвахе» в травні 1923 року входить до складу ударного загону «Адольф Гітлер» (Stosstrupp Adolf Hitler).
Під час Маршу по Мюнхену 9 листопада 1923 року перебував в колоні поруч з Гітлером, коли поліція перегородила їм шлях Граф закричав: «Не стріляйте! Йдуть їх високості Людендорф і Гітлер!» Почалася перестрілка, в ході якої Граф своїм тілом захистив Гітлера і був важко поранений.
1 січня 1925 року обраний членом міської ради Мюнхена, а після зняття заборони з НСДАП 11 січня повторно вступає в партію (квиток № 8) і в листопаді в СС (квиток № 26). З кінця 1925 року засідатель у Вищому партійному суді. У 1936 році обраний депутатом рейхстагу. 9 листопада 1944 зарахований в Особистий штаб рейхсфюрера СС. У вересні 1948 року судом по денацифікації був засуджений до п'яти років каторжних робіт.
Помер 3 березня 1950 року в Мюнхені.
Звання СС
ред.- Штурмфюрер СС (1 жовтня 1932)
- Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1933)
- Оберштурмбаннфюрер СС (24 лютого 1935)
- Штандартенфюрер СС (1936)
- Оберфюрер СС (1937)
- Бригадефюрер СС (20 квітня 1943)
Нагороди
ред.- Чорний нагрудний знак «За поранення»
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою з зображенням Празького граду
- Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Партійні відзнаки
ред.- Медаль «За вислугу років в НСДАП» в золоті, сріблі та бронзі
- Золотий партійний знак НСДАП (№ 8)
- Орден Крові (№ 21)
- Почесний знак Кобург
Відзнаки СС
ред.Образ Графа в кінематографі
ред.| Рік | Фільм | Актор |
|---|---|---|
| 2003 | Гітлер: Сходження диявола | Іржі Марія Зібер |
Джерела
ред.- Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5(рос.)
- Хёне Х. Чёрный орден СС. История охранных отрядов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — 542 с. — 6000 экз. — ISBN 5-224-03843-X(рос.)
- Уильямсон Г.[en]. СС — инструмент террора. — Смоленск: Русич, 1999. — 416 с. — (Мир в войнах). — 21 000 экз. — ISBN 0-283-06280-0(рос.)
- Энциклопедия Третьего рейха. Сост. С. Воропаев. — М.: «ЛОКИД-МИФ», 1996(рос.)
- Ulrike Haerendel: Kommunale Wohnungspolitik im dritten Reich: Siedlungsideologie, Kleinhausbau und «Wohnraumarisierung» am Beispiel Münchens. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, 1999, ISBN 3-486-56389-0, S. 53(нім.)
- Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, S. 196(нім.)
- Mathias Rösch: Die Münchner NSDAP 1925—1933: Eine Untersuchung zur inneren Struktur der NSDAP in der Weimarer Republik. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 2002, ISBN 3-486-56670-9(нім.)
- Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4, S. 186(нім.)