Вікіпедія

Ульмська школа дизайну

Ульмська школа дизайну (нім. Hochschule für Gestaltung Ulm) — навчальний заклад, який готував фахівців у галузі технічної естетики.

Ульмська школа дизайну
Дата створення / заснування 1953
Зображення
Засновник Отл Айчер, Інге Шолльd і Max Billd
Країна  Німеччина[1]
Адміністративна одиниця Ульм[1]
Дата офіційного закриття 31 грудня 1968
Мапа
Офіційний сайт​(нім.)
Офіційний сайт​(англ.)
CMNS: Ульмська школа дизайну у Вікісховищі

Координати: 48°22′50″ пн. ш. 9°57′10″ сх. д. / 48.38060000002777628° пн. ш. 9.95278000002777752° сх. д. / 48.38060000002777628; 9.95278000002777752

Будівля школи через два роки після відкриття (1955), фотографія Ганса Г. Конрада

Історія ред.

Заснована в 1953 році в німецькому місті Ульм.

Її першим директором став Макс Білл, який здобув дизайнерську освіту в Баугаузі. Він же спроектував будівлю школи. На відкритті нового навчального закладу в жовтні 1955 року виступив з промовою засновник Баугауза і один з вчителів Білла, Вальтер Ґропіус. З новою школою практики та теоретики дизайну пов'язували надії на розвиток ідей, закладених в Баугаузі[2].

На той момент певна теоретична концепція ще не була вироблена, і розвиток системи навчання відбувався поступово. Протиріччя в теоретичній спадщині Баугауза спонукали аргентинського художника і дизайнера Томаса Мальдонадо, якого запросив до Німеччини Макс Білл, виступати за відхід від наміченого курсу. Він орієнтувався на діяльність Ханнеса Майера, який займав пост директора Баугауза з 1928 по 1930 рік. Його позицію Мальдонадо називав «соціальним функціоналізмом», на противагу «формалістичному функціоналізму», який мав місце в ранньому періоді Баугауза. Мальдонадо прагнув привнести в дизайн соціальний зміст. Їм поділялися поняття «промисловий дизайн» і «арт-дизайн», для першого, на думку Мальдонадо, був характерний примат інженерної складової, в прямій залежності від якої стояла естетична сторона дизайну, до другого ж напрямку він відносив предмети, проектування яких не вносить суттєвих змін в конструкцію, технічні властивості, обмежуючись декоративно-художніми якостями. Макс Білл не прийняв відмови від ідей Баугауза і покинув пост директора, згодом ставши опонентом Ульмської школи, очолюваної Мальдонадо.

Ульмські професора нарікали на те, що багатство західних країн збільшилося настільки, що дизайн став задовольняти не тільки дійсні потреби, але і капризи замовника. Ця критика капіталістичної системи, якою займалися Мальдонадо і його колеги, колишні Ульмські студенти, Гуї Бонсіп і Клод Шнейдт, а також наполегливі дебати привели до закриття школи в 1968 році. Іншою причиною припинення діяльності школи називають протиріччя «між жорстко функціональними вимогами до об'єктів проектування з боку промисловості та художньо-інтуїтивним, гуманістичним поглядом на процес створення нової форми з боку керівництва училища»[3].

Примітки ред.

  1. ↑ а б archINFORM — 1994.
  2. ↑ Ковешникова Н. А. «Дизайн: история и теория». М.: изд-во Омега-Л, 2006.
  3. ↑ Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник. Под ред. Минервина Г. Б. и Шимко В. Т., М.: «Архитектура-С», 2004.

Посилання ред.

  • Jean-Pierre Protzen, David J. Harris, D.J. (2010): The Universe of Design: Horst Rittel's Theories of Design and Planning. Routledge, ISBN 978-0415779890
  • Gerhard Curdes:Die Abteilung an der hfg Bauen (Hochschule für Gestaltung) Ulm. Eine Reflexion zur Entwicklung, und Lehre Programmatikoff ulm Schriftenreihe Club eV Ulm 2000. 60 S. (Bezug: [1]) e-book: http://club-off-ulm.de/Curdes_Die_Abteilung_Bauen_an_der_HFG-Ulm_2001_e-book.pdf
  • Herbert Lindinger: Hochschule für Gestaltung Ulm.Berlin 1987. 228 Seiten, ISBN 3-433-02272-0.
  • Martin Krampen, Günter Hörmann:Die Hochschule für Gestaltung Ulm — Anfänger eines unnachgiebigen Projekte der Moderne. Berlin 2003. 300 Seiten, ISBN 3-433-01647-X.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ульмська_школа_дизайну&oldid=36577000