Український правоцентризм — це унікальне поєднання консервативних, націоналістичних, демократичних, патріотичних та українсько-центричних ідеологій. Вона націлена на збереження та розвиток української ідентичності та суверенітету, враховуючи традиції, цінності і принципи правової держави спираючись на власні інтереси та сили.

Позначення українського правоцентризму

Ідея ідеології

ред.

Ідея українського правоцентризму в Україні полягає в створенні центральної сили, яка приймала б більшість політики між лівим та правим рухом. Ідеологія повинна приділяти особливу увагу рівню захисту громадян та тому, як ці права захищаються протягом правових процедур та законів, які виключають дії від протиправників. Цей правоцентр може допомогти системці права захистити своїх громадян та їх права, а також поставити границю між діями від протиправності.

Історичний огляд українського правоцентризму

ред.

Український правоцентризм є однією з найбільш впливових ідей в політичному житті України. Ця ідеологія ставить на перше місце цінності, пов'язані з національною ідентичністю, патріотизмом та консерватизмом.

Історично, правоцентризм в Україні виник на початку ХХ століття, коли українська інтелігенція вперше почала діалог з політичними ідеями західноєвропейського консерватизму. Український правоцентризм не є конкретною ідеєю, яку придумав одна окрема особистість. Замість цього, це є результатом розвитку національної ідентичності та політичних обставин в Україні. Концепція правоцентризму виокремлюється акцентом на захист та розвиток української самобутності, культури та мови.

Процес формування і розвитку українського правоцентризму включає в себе вплив різних історичних подій, політичних рухів та соціокультурних течій. Ця ідеологія може знаходити своє вираження в різних галузях, від політики та громадської активності до культури та освіти.

Історичний огляд українського правоцентризму демонструє, що ця ідеологія зародилася у контексті боротьби за національну незалежність та захисту прав українців на початку XX століття. Вона була продовжена під час Другої світової війни, коли українці боролися за свої права та незалежність. Після війни український правоцентризм зазнав репресій, але він не зник з політичної та ідеологічної сфери.

Під час другої світової війни, українські правоцентристи виступали проти нацистської окупації та боролися за незалежність України. Після війни, український правоцентризм зазнав репресій з боку радянської влади, але не зник повністю.

У 1990-х роках, український правоцентризм повернувся в політику завдяки діяльності політиків, які підтримували ідею української незалежності, збереження національної ідентичності та традиційних цінностей. Основним представником у політиці був В'ячеслав Чорновіл з його партією "Народний Рух України". У цей період український правоцентризм також був критикований за певні ідеологічні чисто проукраїнські принципи, які були не вигідні тогочасній владі та їх риториці.

У другій половині ХХ століття правоцентристські ідеї знаходили своє втілення у партіях та рухах, які пропагували захист прав українців, боротьбу проти комуністичного режиму та за національну незалежність. Після отримання Україною незалежності в 1991 році правоцентризм отримав новий розвиток та став однією з ключових ідеологій української політики та суспільства.

З початку XXI століття, український правоцентризм став популярним серед молоді та активної частини населення. Це пов'язано з посиленням націоналістичних настроїв у суспільстві після Революції гідності та російської агресії в Україні. Представники правоцентристської ідеології виступають за захист суверенітету України, підтримку збройних сил та збереження національної ідентичності.

Основними принципами українського правоцентризму є патріотизм, консерватизм, націоналізм та підтримка традиційних цінностей. Вони підтримують збереження національної культури, мови та історії, а також вважають, що Україна має бути незалежною та сильною державою.

Водночас, український правоцентризм також стикається з критикою за свої погляди на іммігрантів, меншини та інші етнічні групи. В деякі періоди ідеологія також була критикована за певні ідеологічні принципи, які були спрямовані проти інших етнічних груп та меншин. Деякі критики вважають, що ця ідеологія пропагує етнічний націоналізм та може привести до конфліктів у суспільстві.

У підсумку, український правоцентризм є складною ідеологією, яка має значний вплив на політику та суспільство в Україні. Вона поєднує в собі патріотизм, націоналізм та консерватизм, а також прагне до захисту національної ідентичності та традиційних цінностей.

Сьогодні український правоцентризм є актуальною та важливою ідеологією, яка знаходить своє втілення у багатьох політичних партіях та рухах. Хоча вона має своїх критиків, проте багато українців вважають її необхідною для захисту національних інтересів та підтримки української державності.

У 2023 році в Україні була опублікована книга «Український Правоцентризм», автором якої є Климчук Владислав Сергійович. Ця книга є першим в Україні детальним описом ідеології українського правоцентризму[1].

Філософські основи українського правоцентризму

ред.

Однією з основних філософських концепцій, яка стала фундаментом українського правоцентризму, є ідея гуманізму. Українські правоцентристи прагнуть до створення суспільства, яке ґрунтується на принципах гуманності, справедливості та рівноправності. Згідно з цією концепцією, головним завданням суспільства є забезпечення людського щастя та задоволення основних потреб людини.

Ще однією важливою філософською концепцією українського правоцентризму є ідея національної ідентичності. Українські правоцентристи вважають, що розвиток країни можливий лише за умови збереження та підтримки української культури, мови та традицій. Вони вірять, що національна свідомість та ідентичність є основою сталого розвитку країни.

Ще одною філософською концепцією, яка має важливе значення для українського правоцентризму, є ідея духовності. Українські правоцентристи вірять, що духовність народу є основою його сили та життєздатностності. Вони прагнуть до підвищення рівня духовності в українському суспільстві та забезпечення підтримки національної культури та мистецтва. Українські правоцентристи вважають, що забезпечення духовної гармонії та моральної чистоти є не менш важливим, ніж матеріальний розвиток.

Однією з головних характеристик українського правоцентризму є його спрямованість на громадянське суспільство та демократію. Українські правоцентристи вважають, що демократія та розвиток громадянського суспільства є необхідними умовами для розвитку країни. Вони прагнуть до підвищення рівня політичної культури населення та розвитку демократичних інститутів.

Відмінності українського правоцентризму від світового

ред.

Український правоцентризм має свої особливості та відрізняється від світового правоцентризму. Основна відмінність полягає в тому, що український правоцентризм зосереджується на відродженні національної ідеї та національної свідомості українського народу, зокрема, через захист національних інтересів та зміцнення державності України.

У світовому правоцентризмі, зокрема, у Європі та США, акцент зазвичай робиться на питаннях економіки, зменшення ролі держави та на збереженні традиційних цінностей у суспільстві. Також, світовий правоцентризм може бути пов'язаний з ідейами радикалізму, расизму та ксенофобії, що не є характерним для українського правоцентризму.

Крім того, український правоцентризм має свої специфічні історичні корені, які відрізняють його від світового правоцентризму. Український народ багато століть боровся за свою державність та національну ідентичність, що має великий вплив на ідеологію правоцентризму в Україні.

Отже, український правоцентризм має свої особливості та відрізняється від світового правоцентризму, орієнтуючись на відродження національної ідеї, захист національних інтересів та зміцнення державності України.

  1. Український Правоцентризм. booknet.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2024. Процитовано 8 травня 2023.