Відкрити головне меню

Український жіночий фонд — міжнародна благодійна організація, заснована 2000 року. Надає фінансову, інформаційну і консультативну допомогу організаціям громадянського суспільства (ОГС) з України, Молдови і Білорусі. Є членом Міжнародної мережі жіночих фондів та Форуму благодійників України.

Український жіночий фонд
(УЖФ)
Дата заснування 2000
Тип Благодійна організація
Голова Марта Коломиєць
Адреса м. Київ, вул. Чорновола 27, офіс 221
Офіційний сайт uwf.org.ua

Зміст

ЦіліРедагувати

Український жіночий фонд (УЖФ) покликаний надавати допомогу, щоб сприяти законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності. Цілями організації є розвиток та підтримка наступних суспільних інтересів:

  • зміцнення організацій громадянського суспільства (ОГС) через просування прав людей і свобод громадян;
  • посилення участі громадян у процесах прийняття рішень;
  • сприяння розвитку культури філантропії за допомогою залучення ресурсів для підтримки громадянського суспільства;
  • посилення консолідації жіночого руху;
  • звернення уваги громадськості до питань різноманітності та гендеру;
  • просування ідей гуманізму, миру і толерантності у суспільстві;
  • викорінення насильства.[1]

ДіяльністьРедагувати

Одним із основних пунктів, що безпосередньо стосується діяльності організації, є надання грантів жіночим організаціям. Український жіночий фонд підтримує проекти, що спрямовані на:

  • розвиток організацій, що допоможе створити умови для активної участі жінок у суспільному житті і посилити впливовість;
  • сприяння формуванню молодої хвилі жіночого руху через виховання й підготовку майбутніх лідерок;
  • зменшенні жіночого безробіття, розвитку підприємництва та розширення економічних можливостей жінок;
  • розвиток і формування інформаційних мереж організацій з жіночих та гендерних питань завдяки обміну успішним досвідом.

Пріоритетні напрямки грантової програми визначаються за допомогою опитувань жіночих організацій. Конкурси оголошуються близько 2-3 разів на рік. Крім того, в рамках програми «Гранти, що об'єднують», представницям жіночих організацій України надається можливість брати участь у міжнародних заходах і подіях, що присвячені жіночій чи гендерній тематиці, представляти інтереси українського жіноцтва, співпрацювати із закордонними жіночими організаціями задля зміцнення та розвитку українських неурядових організацій. Загалом станом на 2017 рік Український жіночий фонд надав 69 грантів, які разом склали суму 4 295 746 гривень.[2]

Перший крок до успіхуРедагувати

У 2006 році Український жіночий фонд започаткував програму дівочого лідерства, яка спрямований на те, щоб залучити активну молодь до доброчинної та громадської діяльності. Насамперед, акцент ставиться на жіночій аудиторії з віддалених районів та сільської місцевості. Щороку учасниці програми з різних куточків України мають можливість познайомитися з роботою вітчизняних та міжнародних організацій, взяти участь у тренінгах, що розвивають лідерські якості, гендерну чуйність, зібрати команду й попрацювати над реалізацією свого проекту, надихнутися успіхом українських жінок. Крім того, ФОНД підтримує дівчат, що були учасницями попередніх років, залучаючи до різних заходів та активностей.[3]

Невидимий батальйонРедагувати

Серед важливих здобутків Українського жіночого фонду є залученість та допомога громадському проекту про українських жінок на війні, що був ініційований Марією Берлінською у 2015 році і отримав назву «Невидимий батальйон». Його розвиток складався з декількох етапів. У рамках проекту було проведено фотовиставку портретів жінок, які пройшли війну, а також відзнято фільм про шість історій жінок, які були учасницями бойових дій. Проте, перш за все, проект почався з дослідження, на чолі з кандидаткою соціологічних наук — Тамарою Марценюк, а також експертками з гендерних питань Анною Квіт і Ганною Гриценко за підтримки Українського жіночого фонду, організації UN. Метою було з'ясувати особливості участі жінок у воєнних діях в зоні АТО, виявити можливі успіхи і проблеми інтеграції жінок як військовослужбовиць.[4]

Результати проведеного дослідження показали, що існує поступова тенденція до збільшення кількості жінок у військовій сфері, однак вони займають переважно «фемінізовані» посади, серед яких, наприклад, фінансистки, медпрацівниці чи зв'язкові. У ході інтерв'ю (яких налічувалося 42) жінки зазначали, що існують проблеми з можливістю долучатися до прийняття рішень у Збройних силах України. Крім того, їх праця є практично неоплачуваною, держава не надає їм жодних пільг, жінки не можуть отримати статус учасниці бойових дій. Пояснення цих обмежень лежать у тому, що фактично немає таких посад для жінок. Таким чином, було запропоновано закцентувати увагу ЗМІ на потребах і проблемах жінок, які повертаються з фронту, на противагу створенню ідеалістичного образу жінок-героїнь. Це могло б стати важелем впливу на зміни пов'язані як із забезпеченням у зоні АТО, так і у гендерній політиці Збройних сил України.[5]

Такі висновки стали рушієм до подальших дій, а саме: на цій основі створилася адвокаційна кампанія. Протягом половини року було проведено ряд круглих столів, дискусій з експертами та експертками, надано багато інтерв'ю й ефірів, до чого також активно долучався Український жіночий фонд, ООН Жінки, DCAF. Крім того, за словами Наталія Карбовська (співзасновниці й директорки із стратегічного розвитку УЖФ), соціологічне дослідження "Невидимий батальйон" стало поштовхом до створення календаря про участь жінок у військових діях АТО, який на 9 фестивалі соціальної реклами здобув перемогу у номінації «Державна соціальна реклама» та отримав гран-прі фестивалю.[6] Спільними зусиллями активісток, з допомогою організацій, що їх підтримали у червні 2016 року Міністерством оборони було внесено зміни до наказу про розширення переліку посад для жінок.

Оцінка жінчого рухуРедагувати

Влітку 2017 року Український жіночий фонд втілив в життя ініціативу самооцінки сучасного жіночого/феміністського руху організаціями. Інструмент був розроблений Глобальним жіночим фондом і включав опис респондентками руху, до якого вони залучені (на основі 7 запитань), визначення етапу розвитку руху, зростання та невдачі за останній рік, вік, міру залученості до руху та їх роль. Врезультаті були опитані представниці 77 організацій, враховані індивідуальні відповіді активісток й експерток з цієї тематики. Після проведеного дослідження у чотирьох регіональних кластерах були зібрані круглі столи й обговорені отримані дані. Вони стали засобом, який дозволив побачити слабкі й сильні сторони жіночого руху, а також його перспективи, що стало важливим стратегічним кроком.[7]

Економічні можливості постраждалим від конфліктуРедагувати

Проект створений з метою допомоги постраждалим від конфлікту людям у заснуванні чи переміщенні малого бізнесу, підвищення можливості надання підтримки внутрішньо переміщеним особам, демобілізованим військовослужбовцям й членам приймаючих посад організаціями громадянського суспільства (ОГС), учасникам з бізнесу/приватного сектору. До його виконання (яке відбувалося протягом 2016—2019 років) долучився Український жіночий фонд. Реалізація проводилася у партнерстві з Бізнес-Ареною та ОГС. З проектом також співпрацювали Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України і Національна Асамблея осіб з інвалідністю України. Завдання ініціативи було сприяння створенню нових робочих місць і розвитку навичок постраждалих від конфлікту, а також створення або перенесення малого бізнесу.[8]

Рівність заради безпекиРедагувати

Проект, що підтримується Українським жіночим фондом, фінансований Європейським Союзом, стартував у 2018 році. Його метою є сприяння залученню жінок у процеси відновлення миру та запобігання конфліктів через підтримку місцевих органів влади та громадських організацій у розробці, реалізації та контролі щодо Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року. Проект «Рівність заради безпеки» працює у трьох напрямках, де першим є проведення тренінгів; другий — практичний, спрямований на реалізацію програм областями; третій компонент — створення моделей задля поширення у різні регіони України.[9]

Партнери та донориРедагувати

Український жіночий фонд активно долучається до реалізації проектів, а також співпрацює з усіма зацікавленими у розвитку й підтримці прав жінок.[10]

Донорські організації Європейський Союз, USAID, UN Women, Global Communities, IREX Europe, DAI Global, The SigridRausing Trust, The Tides Foundation International, United States Institute of Peace, Жіночі перспективи, Mama Cash, Charles Stewart Mott Foundation, Filia die Frauenstiftung, Oak Foundation, Global Fund for Women, International Network of Women's Funds
Індивідуальні донори Ольга Котрус, благодійники акції «Жінки підтримують жінок»
Партнерські організації Centre for equality advancement, Бізнес Арена, Інформаційно-консультативний жіночий центр, Вінницька громадська організація "Інформаційно-просвітницький центр «Вісь», Херсонський обласний центр «Успішна жінка», Харківська обласна громадська організація «Харківський обласний гендерний ресурсний цент», Громадська організація «Сєвєродонецька молодіжна рада», Житомирська обласна громадська організація людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім'я», Запорізька обласна громадська організація "Об'єднання психологів та психоаналітиків «Взаємодія», Громадська організація «Українська Асоціація Фрілансерів», Дніпропетровська міська громадська організація «Жіночий інформаційно-координаційний центр», а також інші партнери на донори програми «Перший крок до успіху»

ПосиланняРедагувати

  • https://www.uwf.org.ua Офіційна веб-сторінка МБО «Український жіночий фонд»

ЛітератураРедагувати

  • «Невидимий батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне дослідження) / за заг. ред. Тамари Марценюк. – К.: ФОП Клименко, 2016. – 80 с.

ПриміткиРедагувати

  1. Статут міжнародного благодійного фонду "Український жіночий фонд" – Київ, 2016. https://www.uwf.org.ua/files/UWF_Statute_2016_ukr.pdf
  2. Український жіночий фонд. 2017: Діяльність УЖФ в цифрах / Український жіночий фонд. – 2017. https://www.uwf.org.ua/files/annual_report_2017_numbers_ukr.pdf
  3. http://firststep.uwf.org.ua/rus/idea
  4. «Невидимий батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне дослідження) / за заг. ред. Тамари Марценюк. – К.: ФОП Клименко, 2016. – 4 с.
  5. «Невидимий батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне дослідження) / за заг. ред. Тамари Марценюк. – К.: ФОП Клименко, 2016. – 56-58 с.
  6. https://uk.wikipedia.org/wiki/Наталія_Карбовська
  7. https://www.uwf.org.ua/news/1388
  8. https://eopac.org.ua
  9. https://euprostir.org.ua/stories/133370
  10. https://www.uwf.org.ua/partners