Відкрити головне меню

Удіна Тамара Олексіївна

український історик, мистецтвознавець, педагог, художник, діячка культури.

ВідзнакиРедагувати

ЖиттєписРедагувати

Від 1946 проживала в м. Чортків, від 1950 — в м. Тернопіль. Закінчила історичний факультет Чернівецького університету (1960, нині національний університет), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна АМ СРСР (1968) (1968, нині Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна, РФ).

Старший науковий співробітник, завідувачка відділу Тернопільського історико-краєзнавчого музею (1960—1968, нині ТОКМ), співзасновниця-викладач Тернопільської дитячої художньої школи (1965—1968), викладач Тернопільського педагогічного інституту (1968—1983, нині ТНПУ), вечірнього університету (1970—1990), обласного інституту вдосконалення кваліфікації вчителів (1968—1998).

ТворчістьРедагувати

Як художниця працює в графіці, акварелі, пастелі, станковій олій, живописі, перевага — пейзажний жанр, натюрморт.

Від 1965 — учасниця виставок у містах України, РФ та Болгарії; персональні — 1978—1980.

Твори зберігаються у музеях та приватних колекціях в Україні й за кордоном.

ДоробокРедагувати

Співавтор видань

  • «НСХУ (1991—2001)»,
  • «Художники України» (К., 2002), «Ротонда» (Італія, 2004); автор мистецтвознавчих праць-каталогів, Понад 200 статей, резензій, нарисів у фахових журналах, ЕСУ, ТЕС.

Автор і ведуча фільму «Невмируща Шевченкіана народного скульптора-різьбяра Володимира Лупійчука» (режисер М. Джинджиристий; 1986).

Упорядник і автор каталогів П. Барболюка, А. Гриба, С. Львова, І. Мердака, Я. Омеляна, М. Пазізіна та інших; видань «Імпреза», «Художники Тернопільщини» (обидва — 1989).

Серед творів:

  • акварелі «А в Тернополі весна!» (1975), «Дерева — як люди» (1983—2002), серії до ювілею Ю. Словацького «Кременецькі мотиви» (1993—1996), «Вибух весни» (2004);
  • пастелі — «Смеркає», «Купання коней. Золоте сонце» (обидві — 1987), «Осінь у лісі» (1988), «Липень» (2001);
  • олійний живопис — «Осіння спрага» (1985), «З дитинства. Чорнобривці» (1994).

ДжерелаРедагувати