Удмуртська автономна область

Увага: Не вказане значення "common_name"
Увага: Не вказане значення "continent"
Удмуртська АО
Удмуртська автономна область
1920 – 1934
Столиця Глазов (1921)
Іжевськ
Мови російська, удмуртська
Форма правління автономна область
Історія
 - Засновано 1 січня 1920
 - Ліквідовано 28 грудня 1934
Площа
 - 1934 32 100 км2
Населення
 - 1934 868 400 осіб
     Густота 27,1 осіб/км² 
 Історія Удмуртії
Герб Удмуртії
Доісторична Удмуртія
Новоільїнська культура
Гарінська культура
Юртиковська культура
Приказанська культура
Ананьїнська культура
П'яноборська культура
Мазунінська культура
Поломська культура
Єманаєвська культура
Верхньоутчанська культура
Чепецька культура
Чумойтлинська культура
Кочергинська культура
Середньовічна Удмуртія
Арська земля
Московське царство
Російська імперія
Радянський Союз
Вотська АО
Удмуртська АО
Удмуртська АРСР
Російська Федерація
Удмуртська Республіка

Портал «Удмуртія»

Удму́ртська автономна область  (до 1 січня 1932 — Во́тська автономна область  або Во́тська АО) — автономна адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, яка існувала з 4 листопада 1920 року по 28 грудня 1934 року. Адміністративний центр області — місто Іжевськ.

Станом на 1934 рік площа області складала 32100 км², населення становило 868400 осіб.

ІсторіяРедагувати

Автономне територіальне утворення для компактного проживання місцевого корінного народу — вотяків (удмуртів) — було утворене 4 листопада 1920 року[1]. Однак проект залишився лише на папері і спочатку нова адміністративна одиниця мала назву Автономна область Вотяцького народу. 5 січня 1921 року був виданий новий декрет, згідно з яким була утворена Автономна область Вотського народу. Її основу склали волості Глазовського, Сарапульського, Єлабузького та Малмизького повітів[2]. 27 лютого того ж року на засіданні обласного бюро РКП (б) та ревкому було оголошено про перетворення області у Вотську автономну область. 8 грудня область отримала власний адміністративний поділ — вона була поділена на 5 повітів[3]. 1929 року область увійшла до складу Нижньогородської області, з 15 липня — Нижньогородського краю. 1 січня 1932 року Вотська автономна область була перетворена в Удмуртську автономну область. 28 грудня 1934 року постановою ВЦВК область була перетворена в Удмуртську АРСР.

Адміністративний поділРедагувати

19201921 рокиРедагувати

Від самого початку існування, з 1920 року, автономна область складалась з окремих волостей деяких повітів Вятської губернії, які відійшли до складу новоствореної області. Певний час свого адміністративного поділу область не мала, волості напряму підпорядковувались новому обласному виконкому:


п/п
Повіт Волості Населені
пункти
1 Глазовський 22 1273
2 Єлабузький 15 346
3 Малмизький 12 416
4 Сарапульський 19 615

19211923 рокиРедагувати

 
АТП Вотської АО (1923 рік)

1921 року автономна область отримала власний адміністративний поділ, її територія була розділена на 5 повітів:


п/п
Повіт Площа Населення,
осіб (1920)
Центр Волості Населені
пункти
1 Глазовський - 201400 місто Глазов 19 1360
2 Дебьоський - 115600 село Дебьоси 12 561
2 Іжевський - 113100 місто Іжевськ 14 539
2 Можгинський - 128500 місто Можга 14 465
2 Селтинський - 74400 село Селти 11 454

19231929 рокиРедагувати

1923 року у складі автономної області був ліквідований Дебьоський повіт, територія якого була розділена між Іжевським та Глазовським повітами. 1924 року було ліквідовано Селтинський повіт, територія якого також була розділена між Іжевським та Глазовським повітами. Тому з 1924 року область поділялась на 3 повіти:


п/п
Повіт Площа Населення,
осіб (1924)
Центр Волості Населені
пункти
1 Глазовський - 273400 місто Глазов 15 1752
2 Іжевський - 212000 місто Іжевськ 12 1049
2 Можгинський - 158000 місто Можга 7 578

19291932 рокиРедагувати

1929 року проводиться районування, заміна повітового поділу на районний. Тоді було утворено 21 район (йорос)[4]: Однак їхня кількість на момент перетворення області зменшилась до 18, були ліквідовані Нилгі-Жик'їнський, Ново-Мултанський та Святогорський райони:

Станом на 1931 рік до складу 21 району автономної області входили 366 сільських рад, 3 міста (Іжевськ — 98205 осіб, Глазов — 8603 особи, Можга — 7701 особа), 2 робітничих селища (Валамазький завод — 2213 осіб, Сергієвський завод — 2064 особи) та 4223 сільських населених пункти.

ПриміткиРедагувати

  1. Декрет ВЦИК и СНК от 04.11.1920 «Об образовании Автономной Области Вотякского Народа»
  2. Декрет ВЦИК от 05.01.1921 «Об Автономной Области Вотского народа»
  3. Декрет ВЦИК от 08.12.1921 «Об утверждении административного деления Автономной Вотской Области»
  4. Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995.