Удайці
Удайці́ (до 1947 — Мамаївка) — село в Україні, у Линовицькій селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 709 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Удайцівська сільська рада, якій було підпорядковане село Полонки. Розташовані на р. Удаї, за 18 км від райцентру і за 8 км від залізничн., ст. Линовиця.
| село Удайці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Линовицька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1629 |
| Населення | 709 |
| Площа | 3,37 км² |
| Густота населення | 210,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17585 |
| Телефонний код | +380 4637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°27′45″ пн. ш. 32°29′12″ сх. д. / 50.46250° пн. ш. 32.48667° сх. д.Координати: 50°27′45″ пн. ш. 32°29′12″ сх. д. / 50.46250° пн. ш. 32.48667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
104 м |
| Водойми | Удай |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17584, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Линовиця, вул. Шевченка, буд. 1 |
| Карта | |
  Удайці | |
 Удайці | |
| Мапа | |
| |
Історія ред.
Вперше згадуються 1629. У 1654— 1781 село входило до складу полкової сотні Прилуцького полку. 1689—1705 належали полковому судді К. Тарасевичу, згодом полковникові Дмитру та його брату Степану Горленку, 1708—1722 — полковому судді М. Огроновичу, 1722–1736 — генералу Вейсбаху, з 1742 — ген.-майору сербського гусарського війська Івану Стоянову, що перебував на службі на Росії, та його сину ген.-майору, шефу гусарского полку в 1762, Михайлу Стоянову (?-до 1783)[1], одруженому з дочкою І. Ломиковського, зятя гетьмана Д. Апостола.
Найдавніше знаходження на мапах 1787 рік як Мамай.[2]
У 1862 році у селі володарському та казеному Мамаївка була церква та 138 дворів де жило 1280 осіб[3]
У 1911 році у селі Мамаївка була Миколаївська церква[4][5][6], 3 земські та церковно-парафіївська школи та жило 1810 осіб[7]
Під час революції 1905— 1907 селяни захопили поміщицькі землі. У 1905 вони спалили садибу поміщика.
У селі станом на 1988 — центральна садиба колгоспу ім. С. М. Кірова (спеціалізація — м'ясо-молочне тваринництво), відділення зв'язку, 8-річна школа і школа-інтернат, фельдшерсько-акушер. пункт, аптека, дит. ясла, клуб, кіноустановка, бібліотека. Споруджені 1951, 1963 пам'ятний знак і надгробок на трьох братських могилах рад. воїнів, полеглих 1943 під час вигнання з села нім.-нацист, загарбників. У с. Полонках — пам'ятка архітектури кін. 18 ст.— Михайлівська церква[8].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Линовицької селищної громади.[9]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Прилуцького району, село увійшло до складу новоутвореного Прилуцького району Чернігівської області[10].
Освіта і культура ред.
- Удайцівська допоміжна школа-інтернат для дітей-сиріт
- Удайцівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС. Адреса: 17585 с. Удайці; вул. Шевченка, 30; Прилуцький район. Керівник: Розуменко Тетяна Євгенівна.
Години роботи: 10.00-18.00; вихідний: понед.,вівтор. Всього працівників: 1; Користувачі: жителі сіл Удайці, Полонки; працівники сільського господарства; службовці; пенсіонери; вчителі, учні ЗОШ; безробітні та ін.
Дата заснування: 1911 — пришкільна бібліотека; 1920-ті роки — хата-читальня; 1930-ті роки — Удайцівська приклубна бібліотека; 1946 — Удайцівська сільська бібліотека; 1978 — Удайцівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС.
Бібліотека надає послуги: -ВСО; -нестаціонарне обслуговування; В тому числі платні послуги: -видача комерційної літератури та періодики.
Історія бібліотеки розпочинається у 1911 році, перші книги були подаровані меценатом-підприємцем Поневіним Ф. І. Їх було 2 чи 3 десятки. Хто був першим бібліотекарем невідомо. До німецько-радянської війни при клубові діяла бібліотека, книги розібрали по домівках, щоб нацисти не попалили їх. Одним з юнаків, що переховував книги, був Лобатенко А. В. У 1946 році робота бібліотеки була відновлена. Першим бібліотекарем у повоєнні роки був Коваленко А. М. На початку 70-х років у селі було збудовано новий будинок культури і при ньому було виділено приміщення під бібліотеку[11].
Фонд бібліотеки: 10080
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2015. Процитовано 13 жовтня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 15 січня 2022.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 623 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 105, 534 та 600 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 257 з 562.
- ↑ Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.816-817.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ http://www.prcb.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=64&Itemid=71