Удайці

село в Чернігівській області, Україна

Удайці́ (до 1947 — Мамаївка) — село в Україні, у Линовицькій селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 709 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Удайцівська сільська рада, якій було підпорядковане село Полонки. Розташовані на р. Удаї, за 18 км від райцентру і за 8 км від залізничн., ст. Линовиця.

село Удайці
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Громада Линовицька селищна громада
Основні дані
Засноване 1629
Населення 709
Площа 3,37 км²
Густота населення 210,39 осіб/км²
Поштовий індекс 17585
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°27′45″ пн. ш. 32°29′12″ сх. д. / 50.46250° пн. ш. 32.48667° сх. д. / 50.46250; 32.48667Координати: 50°27′45″ пн. ш. 32°29′12″ сх. д. / 50.46250° пн. ш. 32.48667° сх. д. / 50.46250; 32.48667
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Водойми Удай
Місцева влада
Адреса ради 17584, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Линовиця, вул. Шевченка, буд. 1
Карта
Удайці. Карта розташування: Україна
Удайці
Удайці
Удайці. Карта розташування: Чернігівська область
Удайці
Удайці
Мапа
Мапа

Історія ред.

Вперше згадуються 1629. У 16541781 село входило до складу полкової сотні Прилуцького полку. 16891705 належали полковому судді К. Тарасевичу, згодом полковникові Дмитру та його брату Степану Горленку, 17081722 — полковому судді М. Огроновичу, 17221736 — генералу Вейсбаху, з 1742 — ген.-майору сербського гусарського війська Івану Стоянову, що перебував на службі на Росії, та його сину ген.-майору, шефу гусарского полку в 1762, Михайлу Стоянову (?-до 1783)[1], одруженому з дочкою І. Ломиковського, зятя гетьмана Д. Апостола.

Найдавніше знаходження на мапах 1787 рік як Мамай.[2]

У 1862 році у селі володарському та казеному Мамаївка була церква та 138 дворів де жило 1280 осіб[3]

У 1911 році у селі Мамаївка була Миколаївська церква[4][5][6], 3 земські та церковно-парафіївська школи та жило 1810 осіб[7]

Під час революції 19051907 селяни захопили поміщицькі землі. У 1905 вони спалили садибу поміщика.

У селі станом на 1988 — центральна садиба колгоспу ім. С. М. Кірова (спеціалізація — м'ясо-молочне тваринництво), відділення зв'язку, 8-річна школа і школа-інтернат, фельдшерсько-акушер. пункт, аптека, дит. ясла, клуб, кіноустановка, бібліотека. Споруджені 1951, 1963 пам'ятний знак і надгробок на трьох братських могилах рад. воїнів, полеглих 1943 під час вигнання з села нім.-нацист, загарбників. У с. Полонках — пам'ятка архітектури кін. 18 ст.— Михайлівська церква[8].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Линовицької селищної громади.[9]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Прилуцького району, село увійшло до складу новоутвореного Прилуцького району Чернігівської області[10].

Освіта і культура ред.

  • Удайцівська допоміжна школа-інтернат для дітей-сиріт
  • Удайцівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС. Адреса: 17585 с. Удайці; вул. Шевченка, 30; Прилуцький район. Керівник: Розуменко Тетяна Євгенівна.

Години роботи: 10.00-18.00; вихідний: понед.,вівтор. Всього працівників: 1; Користувачі: жителі сіл Удайці, Полонки; працівники сільського господарства; службовці; пенсіонери; вчителі, учні ЗОШ; безробітні та ін.

Дата заснування: 1911 — пришкільна бібліотека; 1920-ті роки — хата-читальня; 1930-ті роки — Удайцівська приклубна бібліотека; 1946 — Удайцівська сільська бібліотека; 1978 — Удайцівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС.

Бібліотека надає послуги: -ВСО; -нестаціонарне обслуговування; В тому числі платні послуги: -видача комерційної літератури та періодики.

Історія бібліотеки розпочинається у 1911 році, перші книги були подаровані меценатом-підприємцем Поневіним Ф. І. Їх було 2 чи 3 десятки. Хто був першим бібліотекарем невідомо. До німецько-радянської війни при клубові діяла бібліотека, книги розібрали по домівках, щоб нацисти не попалили їх. Одним з юнаків, що переховував книги, був Лобатенко А. В. У 1946 році робота бібліотеки була відновлена. Першим бібліотекарем у повоєнні роки був Коваленко А. М. На початку 70-х років у селі було збудовано новий будинок культури і при ньому було виділено приміщення під бібліотеку[11].

Фонд бібліотеки: 10080

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2015. Процитовано 13 жовтня 2011. 
  2. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 27 січня 2022. 
  3. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 15 січня 2022. 
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 623 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. 
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 105, 534 та 600 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. 
  6. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). 
  7. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 257 з 562. 
  8. Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.816-817.
  9. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022. 
  10. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. http://www.prcb.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=64&Itemid=71

Інтернет-посилання ред.