Уваров Сергій Аполлонович

Сергій Аполлонович Уваров (15 квітня 1847, Емільчин — 21 грудня 1900, Петербург) — дійсний статський радник, гофмейстер.

Уваров Сергій Аполлонович
Народився	15 квітня 1847(1847-04-15) Ємільчине
Помер	21 грудня 1900(1900-12-21) (53 роки) Петербург
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	предводитель дворянства Бердичівського повіту
Титул	дворянин
Родичі	батько — Уваров Аполлон Іванович, мати — Уварова Анна Сергіївна, брати — Михайло, Федір, Аполлон, сестра — Віра.
У шлюбі з	княжна Яшвіль Софія Володимирівна
Діти	Анна, Михайло, Володимир, Сергій, Параскева
Герб

Життєпис

Народився 15 квітня 1847 року в містечку Емільчин Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії в родині статського радника Уварова Аполлона Івановича та Уварової Анни Сергіївни, доньки колезького радника Сергія Волочкова. Уваров Аполлон Іванович свого часу пожертвував кошти на будівництво церкви (знищена у 1930-х роках), а також виділив гроші на створення парку, що частково зберігся донині. Тут у родовому маєтку Уварових пройшло дитинство Сергія Уварова.

Навчався в 1-й класичній гімназії міста Санкт-Петербурга. Навчання закінчив у 1869 році та повернувся в рідні пенати.

3 17 червня 1869 року вступив на службу в канцелярію предводителя дворянства Новоград-Волинського повіту.

1872 року заступив на посаду директора Новоград-Волинського тюремного відділення і того ж року переведений на посаду почесного наглядача Новоград-Волинського двокласного міського училища.

1878 року його призначили мировим суддею Новоград-Волинського судового округу.

З 1880 року предводитель дворянства Новоград-Волинського повіту.

1881 року обраний представником Новоград-Волинського з'їзду мирових суддів.

Упродовж 1882—1900 років — предводитель дворянства Волинської губернії.

У 1885 році отримав перший придворний чин — камер-юнкера, а 1899 року — камергера Двору Його Величності.

З 1898 року почесний громадянин міста Новограда-Волинського. З 1896 року присвоєно черговий придворний чин — гофмейстера.

Нагороджений орденами Святого Станіслава 1-го ступеня та Святого Володимира 3-го ступеня.

Сергій Аполлонович Уваров помер передчасно 21 грудня 1900 року, під час тимчасового перебування в Петербурзі. Тіло покійного було доставлено в його маєток, в містечко Емільчине. Його поховали на місцевому цвинтарі поряд з рідними, які на той час уже переступили поріг вічності.

Родина

У 1877 році Уваров Сергій Аполлонович одружився з княжною Яшвіль Софією Володимирівною (нар. 1854), донькою генерал-майора князя Володимира Володимировича Яшвіля. У шлюбі народилося п'ятеро дітей:

• Анна (23.03.1878 — 31.12.1899);
• Михайло (нар. 7 квітня 1879);
• Володимир (нар. 23 листопада 1881);
• Сергій (23.11.1885 — 1932);
• Параскева (нар. 24 серпня 1891).

Уваров С. А. разом з дружиною були великими землевласниками Волинської губернії, оскільки у їх власності перебувало 72000 десятин землі у Новоград-Волинському та 1800 десятин у Старокостянтинівському повітах.

Вшанування

Нинішні населені пункти Ємільчинського району — Аполлонівка, Вірівка, Уварівка (нині Льонівка) та Ємільчине — свого часу були названі на честь представників великої родини Уварових.

Джерела та література

• Ваховський В. С. С. А. Уваров — почесний громадянин Новограда-Волинського // Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Житомирщина крізь призму століть», 17-19 вересня 1997 р. — Житомир: Журфонд, 1997. — С. 123—124. — ISBN 686868-014-6.
• Вольський А. П. Слобода Вєровка / А. Вольський; упоряд.: В. С. Герасименко, Р. Є. Грабовська, М. Й. Синицький. — Житомир, 2015. — 242 с.
• Грабовський В. Квітка на камені: вірші та поеми / В. Грабовський. — Київ: Радянський письменник, 1988. — 175 с. — ISBN 5-333-00111-1.
• Костриця М. М. Благодійник і меценат // Житомирщина туристична: краєзнавчі нариси / М. М. Костриця; М. Ю.Костриця; за ред. М. Ю. Костриці. — Житомир: Полісся, 2009. — С. 155—159. — ISBN 978-966-655-406-5.