Т-111

Т-111, виріб 111, відомий також як Т-46-5 — радянський експериментальний середній танк. Був першим танком з протиснарядним бронюванням.

Т-111
Тип	середній танк Схема: класична
Історія використання
Оператори	СРСР
Історія виробництва
Виробник	СРСР
Виготовлення	1938-1939
Характеристики
Вага	32,3
Довжина	5400
Довжина ствола	46
Ширина	3140
Висота	2416
Обслуга	3
Калібр	45-мм зр. 1938 р. (20К)
Підвищення	−6…+23°
Приціл	перископічний ПТ-1, телескопічний ТОП
Броня	сталева цементована високої твердості Лоб: верх: 60 / 20°, середина: 30 / 82°, низ: 60 / 12° Борт: 60 Корма: 60 / 0…8° Дах: 20 Днище: 20-30 Башта: лоб: 50 / 18°, борт: 50 / 18°, корма: 50 / 18°, дах: 20
Головне озброєння	боєкомплект: 121
Другорядне озброєння	2 × 7,62-мм ДТ-29
Двигун	V-подібний 8-циліндровий карбюраторний повітряного охолодження 320
Питома потужність	9,92
Підвіска	тиск на ґрунт: 0,97
Дорожній просвіт	390
Швидкість	шосе: 31 бездоріжжя: 16
Прохідність	підйом: 28° стінка: 1,0 рів: 2,0 брід: 1,2

Історія створення

Розроблений конструкторським бюро Ленінградського заводу дослідного машинобудування № 185 імені Кірова під керівництвом С. О. Гінзбурга під час проекту по створенню малого танка важкого бронювання, робота над яким велася з 1936 року. Перший екземпляр був виготовлений в квітні 1938 року. Мав литу башту, посилену підвіску, вперше у світовій практиці було застосовано нову технологію електричного зварювання з'єднань броньових листів. При загальній масі 28 — 32 тонн мав броню товщиною 60 мм і розвивав швидкість 30 км/год, що забезпечував двигун потужністю 300 к. с. Відповідно до випробувань, броня Т-111 успішно захищала від снарядів протитанкових 37-мм гармат, що було значним проривом в танкобудуванні. Озброєння цього танка було аналогічно Т-26, попереднику Т-111, а саме — 45-мм гармата в литій конічній башті і два кулемети. Екіпаж танка складався з трьох осіб.

Серійно виробництво танка здійснено не було, причиною стала складність його виробництва. Наприклад, підвіска танка Т-111 була блокованою, з листовими ресорами, які були розміщені всередині корпусу машини, що ускладнювало завдання монтажу та демонтажу окремих елементів.

Водночас, розробка Т-111 стала серйозним кроком у розвитку галузі, і цей досвід став фундаментом для подальшого розвитку та проектування нового озброєння, зокрема, важких танків прориву. На заводах була впроваджена технологія виробництва товстої броні. Проте, хоча розробка завершилася дослідними екземплярами, група конструкторів була нагороджена державними нагородами, зокрема, М. І. Кошкін отримав орден Червоної Зірки.

Література

• Солянкин А. Г., Павлов М. В., Павлов И. В., Желтов И. Г. Отечественные бронированные машины. XX век. 1905–1941. — М.: Экспринт, 2002. — Т. 1. — 344 с. — 2000 экз. — ISBN 5-94038-030-1