Тініс Кінт (ест. Tõnis Kint; 1896—1991) — естонський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр уряду Естонії у вигнанні з повноваженнями президента в 1960—1962 і 1963—1970 роках, Президент Естонської Республіки в екзилі (1970—1990).

Тініс Кінт
ест. Tõnis Kint
Народився 17 серпня 1896(1896-08-17)
Сууре-Яані, Вільяндімаа, Естонська Республіка
Помер 5 січня 1991(1991-01-05) (94 роки)
Ерншельдсвік, Вестерноррланд, Швеція
Поховання Метсакальмісту
Громадянство
(підданство)
Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Діяльність політик
Alma mater Тартуський університет і Ризький технічний університет
Знання мов естонська
Учасник Перша світова війна
Посада Естонський уряд у вигнанні
Партія National Front for the Implementation of the Constitutiond
Нагороди
орден Відродження Польщі

БіографіяРедагувати

Закінчив Вищу школу наук в Тарту. З 1916 року навчався на будівельному факультеті Ризького політехнікуму, був евакуйований в Москву. У тому ж році був призваний до російської армії, в 1917 році закінчив військове училище в Царицино. З 1917 по 1918 рік служив в Москві і Санкт-Петербурзі, воював на Українському фронті. У 1918 році повернувся в Ригу, пооступив на сільськогосподарське відділення Балтійського технічного університету, відкритого в Ризі німецькою окупаційною адміністрацією.

У тому ж році вступив до сформованого другого полку естонської армії. У 1918—1920 рр. брав участь у війні за незалежність Естонії, був командиром загону кулеметників, в кінці війни в чині лейтенанта виконував обов'язки командира бронепоїзда.

Демобілізувавшись, навчався в Копенгагені. У 1924 році закінчив сільськогосподарське і ветеринарне відділення Копенгагенського сільгоспуніверситету. У 1925 році здійснив поїздку по скандинавським країнам. Повернувшись на батьківщину працював в сільському господарстві, брав участь у політичній діяльності.

У 1938—1940 рр. був членом Рійгікогу, головою Комітету з сільського господарства. Після приєднання Прибалтики до СРСР уникнув депортації в трудові табори. Під час німецької окупації працював в комунальному відділі адміністрації ринків, був звільнений через розбіжності з окупаційною владою. Пізніше оселився на фермі батька в Паасіохе. У вересні 1944 року йому вдалося втекти від Червоної Армії до Швеції, де він працював у сільськогосподарській академії і став почесним головою Асоціації естонських фермерів і головою Народної партії Естонії.

У 1953—1963 роки обіймав посаду міністра сільського господарства і виконуючого обов'язки міністра оборони в уряді Естонії в вигнанні, в 1960—1962 і 1963—1970 роки — Прем'єр-міністр уряду Естонії у вигнанні з повноваженнями президента.

Президент Естонської Республіки в екзилі (1970—1990).

Помер в північній Швеції та був похований в Стокгольмі. 17 серпня 2013 року було перепоховано на Талліннському лісовому цвинтарі.

ПриміткиРедагувати