Тяньгун-2
Тяньгун-2 (кит. 天宫二号, дослівно «небесний палац» або «небесна світлиця») — друга китайська пілотована орбітальна станція Проекту 921-2, яку називають космічна лабораторія. Планований запуск у 2016 році[1] відбувся 15 вересня 2016 р.[2] «Тяньгун-2» — орбітальна станція, аналогічна за розмірами і функціями радянським орбітальним станціям другого покоління «Салют-6» і «Салют-7». 15 вересня 2016 р. китайські вчені запустили ракету-носій «Чанчжен-2F» («Великий похід-2F»), яка доставила на орбіту космічну лабораторію «Тяньгун-2». Основні завдання лабораторії — прийом пілотованих і вантажних космічних кораблів, тестування середньострокового перебування на орбіті астронавтів, дозаправка паливом і проведення ряду наукових і прикладних експериментів. "Тяньгун-2"має такі параметри: довжина становить 10,4 метра, діаметр — 3,35 метра, вага — 8,6 тонни.
До «Тяньгун-2» можна пристикувати одночасно до двох пілотованих або безпілотних кораблів «Шеньчжоу» або автоматичних вантажних кораблів постачання масою 13 тонн з корисним навантаженням 6 тонн, створених на базі орбітальних станцій цієї серії[3][4][5][6]. Конструкція «Тяньгун-2» повинна стати базою для модулів, що будуть стикуватися з наступною китайською орбітальною станцією «Тяньгун-3».
Станція завершила свою роботу 20 липня 2019 року, коли її планово було зведено з орбіти Землі.
Характеристики ред.
«Тяньгун-2» за масою і габаритами істотно більша, ніж перша станція «Тяньгун-1». Крім лабораторно-побутового відсіку існуватиме перехідний відсік, до якого можна пристикувати кілька інших лабораторних модулів. Подібно до «Салют-6» і «Салют-7», «Тяньгун-2» матиме дві секції різного діаметра — службовий (приладово-агрегатний) і лабораторний відсік і спеціальний передній перехідний відсік. Крім переднього андрогінно-периферійного стикувального вузла на перехідному відсіку, «Тяньгун-2» також матиме ще задній стикувальний вузол на службовому відсіку. На секції меншого діаметра лабораторного відсіку також будуть встановлені панелі сонячних батарей.
Загальні дані:
- Маса — близько 20 тонн;
- Довжина — 14,4 метри;
- Ширина (за сонячними батареями) — 17 метрів;
- Ширина (максимальний діаметр корпусу) — 4,2 метри;
- Тривалість забезпечування експедиції з 3 тайконавтів — 20 днів.
Експлуатація ред.
17 жовтня 2016 року було здійснено запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-11» із двома космонавтами на борту. 18 жовтня відбулося його стикування із орбітальною станцією «Тяньгун-2» та космонавти перейшли на борт останньої[7]. Після місяцю роботи, 17 листопада, спускна капсула корабля «Шеньчжоу-11» з двома членами екіпажу на борту відстикувалася від орбітальної лабораторії та 18 листопада 2016 року успішно приземлилася на Землю.[8].
20 квітня 2017 року до станцій було запущено перший безпілотний вантажний космічний корабель Тяньчжоу-1[9]. Стикування в автоматичному режимі відбулося 22 квітня. Корабель доставив на орбіту близько 6 тон вантажу[10].
20 липня 2019 року станція завершила свою роботу, її планово було зведено з орбіти Землі. Більша частина апарату згоріла в атмосфері Землі, а окремі шматки впали у Тихий океан між Новою Зеландією та Чилі.[11]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ China's Space Station is Still On Track. Space Daily. 11.09.2014. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 9 квітня 2015.(англ.)
- ↑ Китай запустив у космос орбітальну станцію "Тяньгун-2". УНН. 15.09.2016. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
- ↑ Амос Д. (29 сентября 2011 года). Китай отправил на орбиту Земли «Небесный чертог». BBC Russian. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 9 квітня 2015.(Перевірено 30 вересня 2011)
- ↑ Китай запустил в космос орбитальный модуль «Небесный дворец», космонавтов отправят через год. Газета.ру. 29 сентября 2011 года. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.(Перевірено 30 вересня 2011)
- ↑ Летательный аппарат «Тяньгун-1»-космический прототип китайской орбитальной лаборатории. «Международное радио Китая». 16 февраля 2009 года. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 9 квітня 2015.
- ↑ 天宫一号"空间站已进入初样研制阶段(图) (кит.). 25 января 2009 года. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 9 квітня 2015.
- ↑ «Шеньчжоу-11» і «Тяньгун-2»: стиковка відбулася, почалися лабораторні досліди. Euronews. 19.10.2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19.10.2016.
- ↑ Капсула китайского космического корабля «Шэньчжоу-11» успешно приземлилась. Роскосмос. 18.11.2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 18.11.2016.(рос.)
- ↑ Китай запустив перший безпілотний вантажний космічний корабель. Радіо Свобода. 20.04.2017. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 20.04.2017.
- ↑ Вантажний корабель «Тяньчжоу-1» був запущений з космодрому Веньчан в провінції Хайнань 20 квітня. Dt.ua. 22.04.2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 23.04.2017.
- ↑ Згоріла в атмосфері: китайська станція «Тяньгун-2» зійшла з орбіти Землі. УНІАН. 20.07.2019. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 20.07.2019.
Посилання ред.
- https://geektimes.ru/post/261326/ [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]