Тюльпан Альберта

вид рослин
Тюльпан Альберта
Тюльпан Альберта на поштовій марці Казахстану 1997 року
Тюльпан Альберта на поштовій марці Казахстану 1997 року
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілійні (Liliaceae)
Підродина: Lilioideae
Триба: Tulipeae
Рід: Тюльпан (Tulipa)
Підрід: Tulipa
Вид: Тюльпан Альберта
Tulipa albertii
Regel, 1877
Синоніми
Tulipa vvedenskyi Botschantz.
Посилання
Вікісховище: Tulipa alberti
Віківиди: Tulipa albertii
IPNI: 542813-1
МСОП: 184528906
NCBI: 2173068

Тюльпа́н Альбе́рта[1] (Tulipa albertii, каз. Альберт қызғалдағы) — багаторічна рослина роду тюльпан родини лілійних.

Історія ред.

З 1876 по 1855 рр.. Альберт Регель працював лікарем в місті Кульджа і збирав рослини за завданням Петербурзького ботанічного саду. За зразком, знайденим ним, у 1877 році його батько Едуард Регель описав цей вид і назвав його на честь сина.

Опис ред.

Цибулина яйцеподібна, до 3-4 см в діаметрі, з кожистими темно-бурними, продовженими лусками. Стебло сизе, з легким бордовим відтінком, міцне, присадкувате, разом з квітконіжкою до 20 см заввишки. Листя (3-4) сизі, майже блакитні, по краю хвилясті, поступово догори дедалі менші, нижній — еліптичний, верхній ланцетовий. Квітка одиночна, келихоподібна, без запаху, до 7 см заввишки; зовнішні листочки оцвітини загострені, внутрішні увігнуті, із закругленою або слабо виїмчастою верхівкою. Відрізняється великим поліморфізмом забарвлення — від чисто жовтого, помаранчевого і строкатого — до червоного і малиново-червоного. Дно квітки часто чорне зсередини. У жовтоквіткових форм звичайні червоні смуги по спинці і трикутні плями на внутрішній стороні листочків оцвітини. Тичинки 2,9 см заввишки. Під час розцвітання квітки вище зав'язі і в 2-3 рази коротше оцвітини. Пильовики темно-фіолетові або жовті. Плід — коробочка, до 6 см завдовжки і 2,5 см завширшки, число нормально розвинених насінин до 240. Плодоніжка зазвичай яскраво забарвлена антоціаном в рожевий або коричневий колір, але завжди темніше коробочки. Насіння 0,6x0,5 см, неправильно округло трикутне, яскраво коричневе з темно-зеленою плямою в витягнутому верхньому кутку. Розмноження насіннєве, дуже рідко вегетативне. Цвіте з початку квітня до кінця першої декади травня, плодоносить у травні — червні.

Екологія ред.

Росте в передгір'ях і невисоких сухих горах, на щебнистих і кам'янистих схилах з прорідженою рослинністю. У природних популяціях зустрічаються спонтанні гібриди з тюльпаном Грейга (Tulipa greigii).

Поширення ред.

Тюльпан Альберта — ендемічна рослина Середньої Азії. Ареал охоплює Прибалхашшя (Таргил, Куянкуз), Тянь-Шань (Каратау, Чу-Ілійські гори). Країни поширення: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан.

Охоронні заходи ред.

Вид перебував у Червоній книзі СРСР. Наразі занесений до Червоної книги Казахстану.[2]

Культивування ред.

Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзі Е. Регелєм в 1877 році. Вирощується в ботанічних садах Бішкека, Ташкента, Москви, Києва, Донецька, Харкова, Мінська, Тарту.

Використання ред.

Декоративна рослина. Перспективний для ландшафтних посадок і альпінаріїв. У селекції практично не використовується.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Гриценко С. П., Балалаєва О. Ю. Латинська мова для студентів-агробіологів. Навчальний посібник. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 384 с. — ISBN 966-364-263-7. Архівовано з джерела 21 листопада 2018
  2. Tulipa alberti Regel. Плантариум. Процитовано 18.11.2017. (рос.)

Література ред.

Джерела ред.

Посилання ред.