Відкрити головне меню

Тюльпан Альберта

вид рослин

ІсторіяРедагувати

З 1876 по 1855 рр.. Альберт Регель працював лікарем в місті Кульджа і збирав рослини за завданням Петербурзького ботанічного саду. За зразком, знайденим ним, у 1877 році його батько Едуард Регель описав цей вид і назвав його на честь сина.

ОписРедагувати

Цибулина яйцевидна, до 3-4 см в діаметрі, з кожистими темно-бурними, продовженими лусками. Стебло сизе, з легким бордовим відтінком, міцне, присадкувате, разом з квітконіжкою до 20 см заввишки. Листя (3-4) сизі, майже блакитні, по краю хвилясті, поступово догори дедалі менші, нижній — еліптичний, верхній ланцетовий. Квітка одиночна, келихоподібна, без запаху, до 7 см заввишки; зовнішні листочки оцвітини загострені, внутрішні увігнуті, із закругленою або слабо виїмчастою верхівкою. Відрізняється великим поліморфізмом забарвлення — від чисто жовтого, помаранчевого і строкатого — до червоного і малиново-червоного. Дно квітки часто чорне зсередини. У жовтоквіткових форм звичайні червоні смуги по спинці і трикутні плями на внутрішній стороні листочків оцвітини. Тичинки 2,9 см заввишки. Під час розцвітання квітки вище зав'язі і в 2-3 рази коротше оцвітини. Пильовики темно-фіолетові або жовті. Плід — коробочка, до 6 см завдовжки і 2,5 см завширшки, число нормально розвинених насінин до 240. Плодоніжка зазвичай яскраво забарвлена антоціаном в рожевий або коричневий колір, але завжди темніше коробочки. Насіння 0,6x0,5 см, неправильно округло трикутне, яскраво коричневе з темно-зеленою плямою в витягнутому верхньому кутку. Розмноження насіннєве, дуже рідко вегетативне. Цвіте з початку квітня до кінця першої декади травня, плодоносить у травні — червні.

ЕкологіяРедагувати

Росте в передгір'ях і невисоких сухих горах, на щебнистих і кам'янистих схилах з прорідженою рослинністю. У природних популяціях зустрічаються спонтанні гібриди з тюльпаном Грейга (Tulipa greigii).

ПоширенняРедагувати

Охоронні заходиРедагувати

Вид перебував у Червоній книзі СРСР. Наразі занесений до Червоної книги Казахстану.[2]

КультивуванняРедагувати

Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзі Е. Регелєм в 1877 році. Вирощується в ботанічних садах Бішкека, Ташкента, Москви, Києва, Донецька, Харкова, Мінська, Тарту.

ВикористанняРедагувати

Декоративна рослина. Перспективний для ландшафтних посадок і альпінаріїв. У селекції практично не використовується.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Гриценко С. П., Балалаєва О. Ю. Латинська мова для студентів-агробіологів. Навчальний посібник. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 384 с. — ISBN 966-364-263-7.
  2. Tulipa alberti Regel. Плантариум. Процитовано 18.11.2017.  (рос.)

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати