Тумен
Туме́н (монг.Түмэн, тур. Tümen,тат. tөmən, төмән) — найбільша тактична одиниця монгольського війська XII—XIV ст., чисельність якої зазвичай складала десять тисяч людей.[1]
Слово «тьма» у значенні «десять тисяч, незліченна множина» щодо кількості людей засвідчене в давньоруських писемних пам’ятках від 11 ст. (Ізборник 1073, Іпатіївський літопис під 6668/1160). Термін вважають калькою з тюркського thmen, адже десяткова організація війська з найбільшою одиницею в 10 тис. була традиційною у степових імперіях; її існування в імперії гунів/сюнну засвідчив китайський історик Сима Цянь, хоч у додержавних спільнот Східної Європи — печенігів та половців — вона не засвідчена[2].
Тумен ділиться на тисячі, ті в свою чергу на сотні та десятки.
Туменом командував темник. Туменом у монголів також називалася адміністративно-територіальна одиниця, що була зобов'язана виставити десять тисяч солдатів.
Туменом також зараз є армійська одиниця, що використовується у турецькій армії і нараховує від 6000 до 10000 чоловік. Її командир — Тюмегенерал або Тюмамірал на флоті.
Примітки ред.
- ↑ Синор Д. (США. Блумингтон, Индиана) Монголы на Западе / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. - 2008, Том 6.
- ↑ Енциклопедія історії України
Джерела та література ред.
- Галенко О. І. Тьма // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 190. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.