Тучков Сергій Олексійович

Сергій Олексійович Тучко́в (1 (12) жовтня 1767, Санкт-Петербург — 3 (15) лютого 1839, Москва) — генерал-лейтенант, сенатор з роду Тучкових. Відомий масон, скарбник кишинівської ложі «Овідій». Поет. Автор прототипу першої російської військової енциклопедії — «Військового словника».

Тучков Сергій Олексійович
Народження	1 (12) жовтня 1767 Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	3 (15) лютого 1839 (71 рік) Москва, Російська імперія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія
Звання	генерал-лейтенант
Війни / битви	Російсько-шведська війна
Нагороди
Тучков Сергій Олексійович у Вікісховищі

Біографія

Народився у дворянській родині, був третім з п'яти братів (Микола, Олексій, Павло, Олександр).

• 15 лютого 1773 — записаний фур'єром до 2-го фузилерного полку.
• 4 липня 1783 — прийнятий на дійсну службу до 2-го фузилерного полку сержантом.
• 24 вересня 1783 — штик-юнкер.
• 3 березня 1785 — підпоручник.
• 1788 — 1790 — учасник російсько-шведської війни. Перебуваючи на гребній флотилії, командував ротою та батальйоном морської артилерії, за відзнаку у боях отримав звання капітана-поручника та капітана.
• 13-14 серпня 1789 — бере участь у морському бою при Роченсальмі, був поранений картеччю в руку, ногу та голову, був контужений. Нагороджений Золотою шпагою.
• Початок 1794 — у чині капітана формує кінно-артилерійний батальйон.
• 12 квітня 1794 — на початку Польського повстання пробився зі своєю частиною з оточення у місто Вільна й поєднався із загоном генерал-поручика Ігельстрома. Вивіз 11 знарядь та вивів 2313 людей особового складу.
• 19 травня 1794 — нагороджений Орденом Святого Георгія 4-го ступеня.
• За участь у взятті Вільни нагороджений Орденом Святого Володимира 3-го ступеня.
• За відзнаку у штурмі Праги отримав чин прем'єр-майора.

Портрет роботи Дж. Сольферіно (1834 рік)

• 1796 — 1797 — учасник Російсько-перської війни.
• 1797 — за відзнаку при взятті Дербента став підполковником.
• 11 грудня 1797 — за відзнаку у бою із перськими військами на річці Іорі став полковником.
• 8 липня 1798 — командир Фанагорійського гренадерського полку.
• 10 листопада 1798 — генерал-майор за упокорення повстання гірських племен на кордонах Грузії із призначенням шефом Кавказького гренадерського полку.
• 21 квітня 1799 — розбив заколот черкесів та кабардинців у Тагаурському урочищі.
• 1802 — голова цивільної адміністрації у щойно приєднаній до Росії Грузії.
• 1804 — брав участь у штурмі Гянджи, блокаді Єревану, взяв штурмом Ечмиадзін.
• 18 листопада 1804 — пішов у відставку.
• 24 серпня 1806 — шеф Камчатського мушкетерського полку із переведенням до Молдавської армії.
• 1808 — учасник бойових дій із турками.
• 1810 — потрапив під слідство за звинуваченням у навмисному відступі від Сілістри.
• 1810 — черговий генерал Молдавської армії.
• Жовтень 1812 — за наказом Павла Чічагова очолив 2-й резервний корпус у районі Мозиря, здійснив марш до Борисова та встиг взяти участь у битві на Березині.
• 1813 — учасник облоги Модлина та Магдебурга.
• 30 серпня 1814 — слідство у справі Тучкова припинено наказом імператора.
• Липень 1826 — військовий губернатор Бабадагської області.
• 27 грудня 1830 — градоначальник Ізмаїла.
• 1836 — пішов у відставку за станом здоров'я. 

Помер у Москві 1839 року. Похований у Новодівичому монастирі. Могилу знищено за радянської доби.

Нагороди

• 1789 — Золота шпага «За хоробрість»
• 1789, 19 травня — Орден Святого Георгія 4-го ступеня
• 1795 — Орден Святого Володимира 3-го ступеня
• 1795 — Хрест «За взяття Праги»
• 1796 — Орден Святої Анни 2-го ступеня; алмазні знаки до ордену
• 1828, 22 травня — Орден Святого Володимира 2-го ступеня
• 1834, 28 січня — Орден Білого орла
• Срібна медаль «В пам'ять Вітчизняної війни 1812 року»
• Медаль «За турецьку війну»

Твори

• Тучков, С. Военный словарь, заключающий наименования или термины, в Российском сухопутном войске употребляемые, с показанием рода науки, к которому принадлежат, из какого языка взяты, как могут быть переведены на российский, какое оных употребление и к чему служат / Соч. г. м. С. Тучкова. — Москва, 1818. (перевидано 2008-го року)
• Нотатки 1766—1808
• Собрание сочинений и переводов в стихах С. Тучкова (М., 1797).
• Сочинения и переводы С. Тучкова (ч. 1—4. СПб., 1816—1817).
• Признание или Открытая тайна. Одесса, 1833

Посилання

• Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона Бонапарта в 1812—1815 гг. // Российский архив. История Отечества в свидетельствах и документах XVIII—XX вв. : Сборник. — М.: студия «ТРИТЭ» Н. Михалкова, 1996. — Т. VII. — С. 585—586. — ISSN 0869-20011. (Комм. А. А. Подмазо)
• Тучков 2, Сергей Алексеевич // Большая биографическая энциклопедия. 2009.
• Глинка С. Н. «Из записок о 1812 годе. Очерки Бородинского сражения»
• Тучков Сергей Алексеевич // Отечественная война 1812 года. Биографический словарь. М. Кучково поле, 2011
• Залесский К. А. Наполеоновские войны 1799—1815. Биографический энциклопедический словарь, Москва, 2003
• Сергій Тучков у проекті «Хронос»
• Російські біографії
• Тучков і Пушкин
• Текст кількох віршів