Тускарора (англ. Tuscarora language), самоназва — скаруре (Ska:rù:rę' ) — мова індіанського племені тускарора. Належить до північної групи ірокезької мовної сім'ї[1]. Була поширена на півдні канадської провінції Онтаріо, в штаті Північна Кароліна та на північному заході штату Нью-Йорк (у районі Ніагарського водоспаду).

Тускарора
Скаруре (Ska:rù:rę')
Поширена в Канада Канада, США США
Регіон Північна Кароліна
Носії 3 (2007)
Класифікація

Ірокезька сім'я

Північна група
Тускарора-Ноттовей
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 tus

Мові тускарора загрожує зникнення. Станом на середину 1970-х років налічувалося лише 52 носії мови в резервації Тускарора в штаті Нью-Йорк та в резервації Шість націй річки Ґранд (англ. Six Nations of the Grand River), що поблизу Брантфорда в провінції Онтаріо. Школа Тускарора в Льюїстоні мала на меті сприяти збереженню мови, проте єдиними носіями залишаються люди похилого віку.

За даними ЮНЕСКО на 2007 рік налічувалося лише 3 носії мови[2].

Граматика мови тускарора достатньо складна. Для писемності використовується латиниця з деякими доповненнями, варіаціями та діакритичними знаками.

ПриміткиРедагувати

  1. Tuscarora. Glottolog (англ.). Процитовано 10 березня 2019. 
  2. UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. www.unesco.org (англ.). Процитовано 10 березня 2019. 

ЛітератураРедагувати

  • A grammar of Tuscarora / Marianne Mithun Williams. — New York ; London : Garland publishing, 1976.

ПосиланняРедагувати