Тускарора (англ. Tuscarora language), самоназва — скаруре (Ska:rù:rę' ) — мова індіанського племені тускарора. Належить до північної групи ірокезької мовної сім'ї[1]. Була поширена на півдні канадської провінції Онтаріо, в штаті Північна Кароліна та на північному заході штату Нью-Йорк (у районі Ніагарського водоспаду).

Тускарора
Скаруре (Ska:rù:rę')
Поширена в Канада Канада, США США
Регіон Північна Кароліна
Носії 3 (2007)
Класифікація

Ірокезька сім'я

Північна група
Тускарора-Ноттовей
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 tus

Мові тускарора загрожує зникнення. Станом на середину 1970-х років налічувалося лише 52 носії мови в резервації Тускарора в штаті Нью-Йорк та в резервації Шість націй річки Ґранд (англ. Six Nations of the Grand River), що поблизу Брантфорда в провінції Онтаріо. Школа Тускарора в Льюїстоні мала на меті сприяти збереженню мови, проте єдиними носіями залишаються люди похилого віку.

За даними ЮНЕСКО на 2007 рік налічувалося лише 3 носії мови[2].

Граматика мови тускарора достатньо складна. Для писемності використовується латиниця з деякими доповненнями, варіаціями та діакритичними знаками.

ПриміткиРедагувати

  1. Tuscarora. Glottolog (en). Процитовано 2019-03-10. 
  2. UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. www.unesco.org (en). Процитовано 2019-03-10. 

ЛітератураРедагувати

  • A grammar of Tuscarora / Marianne Mithun Williams. — New York ; London : Garland publishing, 1976.

ПосиланняРедагувати