Турун Фабра український

Турун Фабра український
Carabus fabricii ucrainicus Lazorko, 1951
Carabus fabricii ucrainicus Lazorko, 1951
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Хижі жуки (Adephaga)
Надродина: Туруноїдні (Caraboidea)
Родина: Туруни (Carabidae Latreille, 1802)
Підродина: Карабіни (Carabinae Latreille, 1802)
Рід: Турун (Carabus Linnaeus, 1758)
Підрід: Плоскотурун (Platycarabus Morawitz, 1886)
Вид: Турун Фабра (Carabus fabricii Duftschmid, 1812)
Підвид: Турун Фабра український (C. fabricii ucrainicus)
Carabus fabricii ucrainicus
Lazorko, 1951

Туру́н Фа́бра украї́нський (лат. Carabus fabricii ucrainicus Lazorko, 1951) — ендемічний підвид турунів поширений виключно на території Івано-Франківської області (Україна), у гірському масиві Ґорґани (Українські Карпати). Підвид описаний Володимиром Лазорком у 1951 році за зразками зібраними з вершин г. Молода та г. Яйко-Перегінське (поблизу с. Осмолода) у 1939 р.[1].

РозповсюдженняРедагувати

Carabus fabricii ucrainicus розповсюджений на території Івано-Франківської області у гірському масиві Ґорґани. Ареал представлений ланцюгом ізольованих одна від іншої популяцій, які об’єднуються в три великі групи: північну, центральну і південну, що відповідає їх розташуванню у гірському масиві.

 
Популяції Carabus fabricii ucrainicus ізольовані одна від іншої у субальпійському поясі окремих вершин, наприклад, на г. Паренки (зліва) та г. Ґрофа (в центрі)

На сьогодні у Ґорґанах відомо 11 популяцій цього виду, три з яких у північних, 2 у центральних, а також 6 у південних. Північні популяції локалізовані в субальпіці г. Молода, г. Яйко-Перегінське (хребет Яйко-Молода) [2], г. Ґрофа (Ґроф'янський хребет). Для центральних Ґорґан відомо з вершин г. Сивуля (Сивульський хребет) та г. Висока (хребет Ріг або Ігровецький хребет) [3]. Щодо південної групи популяцій, то відомо популяції з г. Хом’як, г. Малий Ґорґан, г. Синяк (хребет Синяк-Малий Ґорґан), г. Довбушанка (хребет Довбушанка-Ведмежик)[4], г. Поленські та г. Явірник (хребет Явірник) [5].

ЕкологіяРедагувати

Типовим біотопом для Туруна Фабра українського є кам’яні розсипи пісковику (ґо́рґани або ґре́хоти) з грубоуламковим кам’яним матеріалом на висотах понад 1500 м над рівнем моря. зустрічається на ділянках з Сосно-гірськими (Pinetum mugii) i Чорницево-сосно-гірськими (Vacinio mirtili-Pinetum mughi) фітоасоціаціями.

 
Розсипи пісковика — типовий біотоп для Carabus fabricii ucrainicus (вигляд з вершини г. Сивуля на г. Ігровець (позаду)

Живиться різноманітними безхребетними: дрібними черевоногими молюсками, кільчастими червами, личинками та імаго комах. Комахи активні вночі та у похмуру погоду, вдень, за звичай, ховаються під каменями та у тріщинах скель. Витримують значні коливання температур: у спекотну погоду кам'яні розсипи високогір'я Ґорґан розігріваються до 35-40 °C, а вночі охолоджуються до 10-15 °C.

МорфологіяРедагувати

Розміри імаго Туруна Фабра українського коливаються до 25 мм у самців, і до 27 мм у самок. Усі частини тіла сильно видовжені, що відрізняє цей підвид від номінативного. Вусики за довжиною заходять за середину надкрил. Загальне забарвлення тіла металічно-бронзове з яскравими металічно-зеленими облямівками по краях передньоспинки та надкрил, часом і голови. Надкрила вкриті дрібними переривистими борозенками, які розриваються великими (на 3-4 борозенки) плоскими ямками, забарвленими у яскравий металічно-зелений колір. Іноді трапляються цілком чорні особини із тьм'яно-зеленими ямками.

Життєвий циклРедагувати

Про життєвий цикл нічого невідомо. Ймовірно, що розвиток, як і інших видів роду Турун, триває один рік — навесні личинка виходить з яйця, живиться, росте, линяє, а восени заляльковується. Час виходу дорослих комах з лялечок залишається також невідомим. Поява комах на поверхні ґрунту спостерігається ранньою весною (на висотах понад 1500 м — кінець квітня), коли ще лежить сніг. Припускають, що імаго зимують, у такому випадку їх вихід з лялечок відбувається ще восени, або на початку зими.

Природоохоронний статусРедагувати

Запропоновано внести до Червоної книги України [6]. Однак, вид так і не було включено до четвертого видання Червоної книги України [7]

ЛітератураРедагувати

  1. Lazorko W. Eine neue, bisher unbeachtete und schlecht gedeutete Rasse des Carabus fabricii Panz. (Col. Carabidae,) //Entomologische Arbeiten aus dem Museum G. Frey. – Munchen, 1951. – p. 183-196.
  2. Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges “Jayce Perehinske” und der Umgebung (Ukraine, Karpaten – Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. – 1953. – p. 24-28;
  3. Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w górach Sołotwińskich // Sprawozdanie komisyi Fizijograficznej. – Kraków, 1880. – 14. – s. 3-12.
  4. Різун Б.В. Жуки-Туруни (Carabidae, Coleoptera) природного заповідника “Ґорґани”// Наукові записки державного природознавчого музею. – Львів, 2002. – т.17. – с. 63-80
  5. Заморока А.М. Поширення Carabus fabricii ucrainicus (Carabidae, Coleoptera) в Ґорґанському гірському масиві // матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених "Проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу". – Кривий Ріг, - 2004. – с. 27-29
  6. Заморока А.М. Пропозиції щодо внесення Carabus fabricii ucrainicus (Carabidae, Coleoptera) до Червоної книги України // матеріали наукової конференції "Рідкісні та зникаючі види комах і концепції Червоної книги України". – К., - 2005. – с. 154-156
  7. Акімов О.І. (ред.) Червона книга України. Тварини. - Київ, 2009. - 624 С.

ПосиланняРедагувати