Туртас
59°06′09″ пн. ш. 68°50′11″ сх. д. / 59.102623000027776357° пн. ш. 68.83645500002778306° сх. д. / 59.102623000027776357; 68.83645500002778306
Витік злиття Великого і Малого Туртасів, Уватський район Тюменської області, Росія
• координати 58°33′38″ пн. ш. 69°54′28″ сх. д. / 58.56060000002777599° пн. ш. 69.90780000002777683° сх. д. / 58.56060000002777599; 69.90780000002777683
висота, м 47 м
Гирло за 5 км вище с. Уват, Уватський район Тюменської області, Росія (права притока Іртиша)
• координати 59°06′09″ пн. ш. 68°50′15″ сх. д. / 59.102500000027774263° пн. ш. 68.8375000000277879° сх. д. / 59.102500000027774263; 68.8375000000277879
висота, м 30 м
Басейн ІртишОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни:  Росія[1]
Прирічкові країни: Росія: Тюменська область
Регіон Тюменська область
Довжина 241 км
Площа басейну: 12 100 км²
Середньорічний стік 44 м³/с
Притоки: Тевріз (л.), Кацис (л.), Атніс (пр.), Бобровка (л.), Ільтим (л.), Вия (пр.)
Мапа
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 9,86
 
лютий: 8,46
 
березень: 7,81
 
квітень: 35,98
 
травень: 178,59
 
червень: 72,22
 
липень: 30,21
 
серпень: 21,82
 
вересень: 20,95
 
жовтень: 28,15
 
листопад: 23,80
 
грудень: 13,74
 
Нижній Чебутан (49 км від гирла), 1979–1993

Туртас — річка у Росії, права притока Іртиша (басейн Обі), тече у Тюменській області.

Фізіографія ред.

Туртас утворюється злиттям річок Малий Туртас (зліва) і Великий Туртас (справа) на території Уватського району Тюменської області на висоті 47 м над рівнем моря. Обидві складові річки беруть початок на західному краї Васюганського болота у 80–90 км на схід від цього місця на висоті близько 90 м.

Від утворення Туртас тече по Західно-Сибірськоій низовині по заболоченій тайговій місцевості переважно у північно-західному напрямку. Річка рівнинна на всьому протязі, русло дуже звивисте з безліччю меандрів.

Туртас впадає в Іртиш за 5 км вище по його течії від райцентру Уват на висоті 30 м над рівнем моря. У гирлі річка має понад 50 м завширшки і глибину понад 2 м; швидкість плину 0,3 м/с.

Найбільші притоки: Тевріз, Кацис, Бобровка, Ільтим — ліві, Атніс і Вия — праві.

Гідрологія ред.

Довжина річки 241 км, площа басейну 12 100 км². Середньорічний стік, виміряний за 49 км від гирла біля села Нижній Чебутан у 1979–1993 роках, становить 44 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (7,8 м³/с), максимум — у травні (179 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (5,97 м³/с) спостерігався у лютому і березні 1985 року, абсолютний максимум (378 м³/с) — у травні 1981.

Туртас замерзає у другій половині жовтня — першій половині листопада, скресає у другій половині квітня — першій половині травня. Живлення переважно снігове.

Інфраструктура ред.

Туртас лежить повністю в межах Уватського району Тюменської області. Його басейн також лежить в межах цього району за винятком невеликої ділянки верхів’їв, яка займає північну частину Усть-Ішимського району на крайньому північному заході Омської області. Верхня течія річки Великий Туртас — правої складової Туртаса — на невеликому відрізку утворює кордон між Тюменською та Омською областями.

На більшій частині басейну Туртаса транспортна інфраструктура практично відсутня. У низов’ях неподалік від села Туртас річку перетинає федеральна автодорога Р404 Тюмень — Ханти-Мансійськ. Також неподалік від цього села русло Туртаса перетинає залізничний міст на гілці Тюмень — Сургут — Новий Уренгой, яка з’єднує Транссибірську магістраль з районами нафто- і газодобичі на півночі Західного Сибіру. В нижній течії річку також перетинають численні нафто- та газопроводи і лінії електропередач.

Єдине значне поселення на Туртасі — однойменне село Туртас (населення 5500 осіб), розташоване у низов’ях приблизно за 25 км від гирла. Біля гирла на річці також існують села Березовка, Івановка і Ялба. В минулому у середній течії існували поселення лісозаготівників Новий Туртас і Атніс, які зараз покинуті. Верхів’я Туртасу та береги його витоків ненаселені.

В минулому Туртас був судноплавний від гирла до злиття з правою притокою Атнісом, але за теперішнього часу не включається до переліку водних шляхів.[2] Може використовуватись для лісосплаву.

Примітки ред.

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації [Архівовано 2015-03-18 у Wayback Machine.], затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)

Джерела ред.

Праві притоки Іртиша
→ → Туй Туртас Дем'янка → →