Туркало Наталія Миколаївна

українська гандболістка

Наталія Миколаївна Туркало (Майдабура) (нар. 25 червня 1982, м. Тернівка, Дніпропетровська область) — українська гандболістка, яка грала за львівську «Галичанку». У 2010 та 2012 роках викликалась до збірної України. Виступає на позиції розігруючої. Тричі визнавалася найкращим гравцем української гандбольної Суперліги 2011/12[3], 2012/13 і 2015/16[4]. Майстер спорту, гандболом займається з 1990 року.

Наталія Туркало
Особисті дані
Повне ім'я Наталія Миколаївна Туркало (Майдабура)
Дата народження 25 червня 1982(1982-06-25) (41 рік)
  Тернівка, Україна
Зріст 169 см
Вага 61 кг
Прізвисько Мая[1]
Позиція Розігруюча
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Ярослав»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1999-2010
2010-2013
2013-2017
2017-
Україна «Галичанка» (Львів)
Україна «Карпати» (Ужгород)
Україна «Галичанка» (Львів)
Польща «Ярослав»
?
?
64 (183)
?
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2006-2012 Україна Україна 15 (17)[2]
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту України
Майстер спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 7 березня 2018.

Біографія ред.

Наталія народилася 25 червня 1982 року у містечку Тернівка, Дніпропетровської області. Батько займався футболом і під час служби мав кличку Гаррінча. Мама в студентські роки була однією з найкращих легкоатлеток свого навчального закладу.

На початку навчального року, коли Наталя пішла у третій клас, на урок завітав тренер з місцевої ДЮСШ «Темп». Він запросив дівчат 1982 року народження у гандбольну секцію. Дівчинка завжди активно брала участь у шкільних кросах, грала у футбол з хлопцями, полюбляла піонербол, але не мала уявлення про гандбол і вирішила спробувати свої сили у новому виді спорту. Першим тренером Наталії став Валерій Білоконь. Вже через кілька днів занять новачка поставили на змагання, а правила гри розповіли під час матчу. Саме від Валерія Білоконя отримала прізвисько Май (скорочено від свого дівочого прізвища Майдабура), яке згодом це перетворилося на Мая[5].

Освіта ред.

1999 року випустилася з секції «Гандбол» Броварського училища фізичної культури[6]. 2006 року також закінчила Львівський державний інститут фізичної культури. Магістр фізичної реабілітації, викладач.

Клубна кар'єра ред.

У 10 класі потрапила до Броварського вищого училища фізичної культури, після якого поза конкурсом вступила до Харківського державного інституту фізичної культури. На студентській Спартакіаді Наталю запримітив тодішній президент львівської «Галичанки» Григорій Савчук і запропонував перебратися до Львова. Спочатку Наталія поїхала в Харків, але під час тренувального збору з місцевою командою зрозуміла, що зробила помилку й таки опинилася у віці 17 років опинилася у «Галичанці».

На початку 2009 року команда розвалювалася і Туркало отримала запрошення із Білорусі. Перед самим від'їздом їй зателефонував колишній президент «Галичанки» Ростислав Кисіль і запропонував залишитися на що вона погодилася[7].

Літом 2010 року, після 11 років виступів у «Галичанці», розігруюча таки змінила команду і перейшла в ужгородські «Карпати»[8]. Провела в «Карпатах» три роки у ролі капітанки, а у сезоні 2012/13 стала найкращою бомбардиркою клубу. Потім пішла в декретну відпустку.

Через 6 місяців після народження донечки Анни повернулася в «Галичанку», хоча також мала пропозицію і від «Карпат». У сезонах 2013/14 і 2014/15[9] з «Галичанкою» виходила до півфіналу Кубка виклику. У 2016 році здобуває з «Галичанкою» Кубок та Суперкубок України. За ці три сезони тричі поспіль ставала чемпіонкою України.

У міжсезоння 2017-го року вирішує завершити ігрову кар'єру[10].

Пізніше відновила кар'єру і продовжила виступи у польській команді «Ярослав», що виступає у першій лізі[11].

Збірна ред.

Національна збірна ред.

У листопаді 2006 року у складі збірної України стала бронзовою призеркою міжнародного турніру Кубок Сілезії у місті Катовиці, а у складі збірної України з пляжного гандболу посіла 4 місце на чемпіонаті Європи.

У липні 2008 року у складі збірної України брала участь у чемпіонаті світу з пляжного гандболу.

У складі національної збірної команди України посідала 12 місце на Євро-2010 і 14 місце на чемпіонаті Європи-2012.

Титули та досягнення ред.

Командні ред.

«Карпати»
«Галичанка»
  Збірна України
  •   Переможниця Кубку І. Турчина (1): 2011
  •   Бронзова призерка Кубку Сілезії (1): 2006

Особисті ред.

Особисте життя ред.

Чоловіка Туркало звати Віктор. У них є донька Анна. З чоловіком познайомилася у церкві, коли була студенткою другого курсу львівського інфізу.

Примітки ред.

  1. Наталія ТУРКАЛО: "У "Галичанці" пережила шість тренерів". Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
  2. Матчі і голи за національну збірну вирахувані лише з офіційних ігор (ВЧЄ, ВЧС, ЧЄ, ЧС і ОІ)
  3. Найкраща гандболістка чемпіонату України-2011/2012
  4. Галичина спортивна. Найдосвідченіша гандболістка "Галичанки" Наталія Туркало святкує День народження [Архівовано 2016-07-02 у Wayback Machine.] (Процитовано 25.06.16)
  5. Найдосвідченіша гандболістка "Галичанки" Наталія Туркало святкує День народження. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 25 червня 2016.
  6. Наталія ТУРКАЛО: «У „Галичанці“ пережила шість тренерів». Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 7 лютого 2016.
  7. Кризис сравнивает силы (рос.)
    Наталія ТУРКАЛО: «Я тепер мама для всієї команди» [Архівовано 2018-03-12 у Wayback Machine.]
    БОРЩЕНКО: «Тренеру по должности не положено плакать» (рос.)
    Дома — как в гостях (рос.)
  8. Воспитание СПАРТАнское, деньги — еще скромнее (рос.)
  9. Гандболістка «Галичанки» Наталія Туркало після першої гри з «Муратпашою Беледійє» дала післяматчеве інтерв'ю. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  10. Галичина спортивна. Гандбольна «Галичанка» по-новому: у таборі чемпіонок суттєві зміни [Архівовано 2017-08-11 у Wayback Machine.] (Процитовано 12.07.2017)
  11. Наталья Туркало не устояла перед «Ярославом» (рос.)
  12. Галичанка виграла Суперкубок України з гандболу
  13. «Галичанка» виграла Кубок України
  14. Гандболістки “Галичанки” порадували новими відзнаками у Балтійській лізі. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 12 квітня 2021.

Література ред.

  • Гаджега В. М. Закарпатський гандбол: від витоків до олімпу. — Ужгород : ФОП М. Зейкан, 2019. — С. 588-590. — 200 прим. — ISBN 978-617-7740-03-01. (рос.)

Посилання ред.