Туризм у Боснії і Герцеговині

Туризм у Боснії і Герцеговині — сектор послуг, що швидко розвивається, який останнім часом є важливою частиною економіки країни.

Боснія та Герцеговина в останні роки входить до групи країн із значним розвитком туризму. В період 1995—2000 щорічний приріст кількості туристів становив у середньому 24 %[1]. За даними Всесвітньої організації туризму за 2008 рік, Боснія та Герцеговина знаходиться на вершині списку країн із збільшенням туристів на 20 %[2]. 2013 року на Всесвітньому економічному форумі представлено Звіт з конкурентоздатності у сфері подорожей і туризму[en], в якому Боснії і Герцеговині було присвоєно восьме місце в списку найбільш доброзичливих країн стосовно туристів[3].

У 2016 році в Боснії та Герцеговині було зареєстровано 1 148 530 туристів, що на 11,6 % більше, ніж у попередньому році, тоді як ночей перебування було 2 376 743, що більше на 10,9 %. З цієї кількості 69 % — іноземні туристи[4]. За даними Всесвітньої організації туризму, Боснія і Герцеговина мала третій за швидкістю темп приросту туризму в світі за прогнозований період між 1995 і 2020 роками. В рейтингу кращих міст світу путівник Lonely Planet відзначив Сараєво 43-м найкращим містом у світі[5], тоді як у грудні 2009 року Сараєво було занесено до числа 10 найкращих міст, які слід відвідати у 2010 році[6], залишивши Сараєво попереду Дубровника, який посів 59 місце, Любляни на 84, Загреб на 125 та Белграда на 143 місці. Рейтинг Сараєва на Балканському півострові є найвищим після Афін.

Економіка та туризмРедагувати

Неум, боснійське місто на узбережжі Адріатичного моря

Доходи від туризму є основним внеском у економіку Боснії та Герцеговини. Як результат, зараз у Боснії та Герцеговині спостерігається більш сильний ріст прибутків від туристів та швидше розширення послуг у цьому секторі. Також є літні та зимові напрямки, які мають наступність у туризмі протягом року. Будучи переважно гірською країною, Боснія і Герцеговина пропонує гірськолижні туристичні напрямки, які є одними з найкращих у Європі[7]. У березні 2012 року Сараєво виграло нагороду «за краще туристичне призначення» в конкурсі у більш ніж 100 міст по всьому світу, організований блогом Foxnomad спеціалізованих туристичних напрямків[8].

Місто Високо в 2006 році пережило приголомшливе зростання прибутків туристів завдяки відкриттю боснійських пірамід, тому в перші вихідні червня 2006 року місто відвідало понад 10 000 туристів. Меджугор'є стало одним з найпопулярніших місць паломництва католиків[9] у світі. Щороку більше одного мільйона туристів відвідують це місце. За оцінками, 30 млн паломників відвідали Меджугор'є з 1981 року[10]. Місто Неум на узбережжі Адріатики, з крутими пагорбами, піщаними пляжами та кількома туристичними готелями — це вихід Боснії та Герцеговини до моря. Ціни, як правило, нижчі порівняно з цінами в сусідній Хорватії, що, серед інших причин, робить його популярним серед туристів, особливо місцевих жителів. Загір'я Неума має багату археологічну історію та недоторкану природу, в цьому районі починає розвиватися агротуризм.

Значну роль у розвитку Сараєва як туристичного центру зіграло проведення в ньому Зимової Олімпіади 1984 року.

Туристичні пам'яткиРедагувати

Вид на Старий міст у Мостарі, який є у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Деякі туристичні пам'ятки Боснії та Герцеговини:

Всесвітня спадщина ЮНЕСКОРедагувати

Міст Мехмеда Соколовича у Вишеграді, одна із трьох пам'яток культури у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

До таких об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО належать:[11]

Крім того, Боснія та Герцеговина включила до попереднього переліку ще декілька областей, які найближчим часом вважаються прийнятними до Всесвітньої спадщини, такі райони:[11]

  • Сараєво — унікальний символ універсального мультикультуралізму — постійно відкрите місто (1997)
  • Печера вітряного млина (2004)
  • Природний та архітектурний ансамбль Яйця (2006)
  • Історичний район Почечника (2007)
  • Природний та архітектурний підрозділ Благай (2007)
  • Природно-архітектурний парк Блідіньє (2007)
  • Природна спадщина Столаць (2007)

Зимові види спортуРедагувати

Бєлашніца, популярний гірськолижний курорт і одне місць змагань під час зимових Олімпійських ігор 1984 року.

Враховуючи свій рельєф і той факт, що це переважно гірська країна, Боснія і Герцеговина рясніє горами та зимовими центрами. Під час зимових Олімпійських ігор 1984 року змагання з гірськолижних дисциплін проходили у Бєлашніці, Яхорині та Ігмані. Це найпопулярніші гірськолижні гори країни. Гірські лижі для жінок проходили на Джагорині, тоді як змагання серед чоловіків проводились у Бєлашніці. Змагання з стрибків з трампліна проходили в Ігмані на Малому Полі, а також в частині комбінації нордиків, а біатлон та деякі нордичні дисципліни проходили у Великому Полі[12]. У Сараєво та його Олімпійських горах відбувся Європейський молодіжний фестиваль олімпійської молоді 2019 року, саме тому він був передбачено будівництво сучасної канатної дороги та додаткове житло, особливо в Білашніці та на Джагорині. Гора Власіч також стає важливим центром зимового туризму через чудове розміщення та катання на лижах, сноуборді та інших зимових видах спорту. Ця гора також є популярним напрямком для літа та екотуризму через численні пішохідні маршрути та легкий доступ до району виняткової природної краси. Гора Козара та однойменний національний парк в останні роки також стали популярною туристичною визначною пам'яткою для катання на лижах та піших прогулянок.

Національні та природні паркиРедагувати

У Боснії та Герцеговині є кілька національних і природних парків.

Ім'я Заснований Площа (км²)
Національний парк Сутьєска 1965 рік. 173
Національний парк Козара 1967 рік. 34
Національний парк Уна[13] 2008 рік. 198
Національний парк Дрина[14] 2017 рік. 63
Природний парк Хутово-Блато 1995 рік. 74.11
Природний парк Блідіньє 1995 рік. 6
Природний парк Бардака 1995 рік. 35

Регіони та містаРедагувати

Боснія і Герцеговина відома своїми різноманітними місцями та архітектурою, що виникли під впливом різних культур, таких як римська, середньовічна, османська або австро-угорська.

Стара частина Сараєво — Бащархія
Копія Сараївської Агґади

Столиця Боснії та Герцеговини, Сараєво, відома своїм традиційним релігійним різноманіттям[15]. У місті проживають ісламські та інші релігії, такі як православ'я, католицизм та іудаїзм, які існують століттями. Через цю довгу і багату історію релігійного різноманіття Сараєво часто називають «Єрусалимом Європи»[16]. Сараєво має потужну індустрію туризму, і в 2006 році його назвали Lonely Planet одним з перших 50 міст світу[5] у сфері туризму. Спортивний туризм розвивався завдяки можливостям, тобто спадщині Зимових Олімпійських ігор 1984 року. Катання на лижах представлено на Олімпійських горах Бєласшніца, Ігман, Яхорина, Требевич, а також Трескавіца.

Сараєво — місто з 600-річною історією, на яке впливали і Західна, і Східна імперії, і тому є відомим туристичним атракціоном. Це місто, яке протягом століть приймало мандрівників протягом усього свого існування, оскільки було важливим торговим центром за часів Османської та Австро-Угорської імперій. Популярними напрямками міста є Врело Босне, парк з термальними джерелами, що датуються ще в римські часи, мечеть Газі Хусрев-бег, собор Серця Ісуса, Старе місто — Башчархія та ін. Туризм у Сараєво в основному зосереджений на історичних, релігійних та культурних аспектах. Місто багате музеями, серед яких музей Сараєво, Ars Aevi — музей сучасного мистецтва, історичний музей Боснії та Герцеговини, музей літератури та театрального мистецтва Боснії та Герцеговини, а також Національний музей Боснії та Герцеговини (заснований 1888 р.). Тут знаходиться Сараєвська Аґґада, рукопис ілюмінації та найдавніший єврейський сефардський документ у світі, написаний у Барселоні близько 1350 року. У місті багато театрів, серед яких Національний театр, заснований у 1919 році, Сараївський молодіжний театр, 55 камерних театрів та Сараївський театр війни — SARTR. Інші важливі культурні установи: Ратуша, Центр культури Сараєво, Міська бібліотека Сараєво, Художня галерея Боснії та Герцеговини, Боснійський інститут, бібліотека у приватній власності, а також колекція мистецтв, орієнтована на історію боснійців, Східний інститут. У місті багато подій, найвідоміша з яких: Сараївський кінофестиваль, що розпочався в 1995 році, який став найважливішим кінофестивалем у регіоні, Сараївський зимовий фестиваль, Сараївський джазовий фестиваль та Сараївський міжнародний музичний фестиваль, а також Нічний фестиваль Бащаршія.

СтатистикаРедагувати

Загальна кількість іноземних та вітчизняних туристів із кількістю ночей у 2014-18 роках.

Рік Загальна кількість Збільшити Кількість ночей Збільшити
2018 рік. 639.558 (січень — червень 2018 року)[17] 1.301.091
2017 рік. 1,307,319 13,7 % 2.677.125 12,3 %
2016 рік. 1,148,530[4] 11,6 % 2,376,743 10,9 %
2015 рік 1 029 000 21,5 % 2.143.118 25,2 %
2014 рік. 846.581 0,3 % 1.711.480 - 6,1 %

Див. такожРедагувати

ПрииміткиРедагувати

  1. Tourism (PDF). Архів оригіналу за 2011-07-28. Процитовано 2010-05-30. 
  2. Arhivirana kopija. Архів оригіналу за 28. 7. 2011. Процитовано 4. 2. 2014. 
  3. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2013. World Economic Forum. 2013. с. 455. 
  4. а б Agencija za statistiku Bosne i Hercegovine - Statistike o turizmu u 2016.. http://www.bhas.ba/. Процитовано 8. 5. 2018. 
  5. а б Lonely Planet (mart 2006). The Cities Book: A Journey Through The Best Cities In The World, Lonely Planet Publications, ISBN 1-74104-731-5.
  6. Lonely Planet's Top 10 Cities 2010 | Lonely Planet's Top 10 Cities 2010. News.com.au. Процитовано 2010-01-19. 
  7. Arhivirana kopija. Архів оригіналу за 1. 5. 2008. Процитовано 4. 2. 2014. 
  8. Anil Polat (27. 3. 2012). The Best City To Visit Travel Tournament 2012: Championship. Foxnomad. Процитовано 30. 3. 2012. 
  9. RomeReports: Visionaries of Medjugorje may appear before the Vatican. Архів оригіналу за 5. 5. 2013. Процитовано 4. 2. 2014. 
  10. Vatican Probes Claims of Apparitions at Medugorje
  11. а б Centre, UNESCO World Heritage. Bosnia and Herzegovina. UNESCO World Heritage Centre (en). Процитовано 2021-05-20. 
  12. http://library.la84.org/6oic/OfficialReports/1984/or1984w.pdf
  13. mediainfo.ba – Federacija BiH: Proglašen nacionalni park "Una". Архів оригіналу за 13. 1. 2015. Процитовано 9. 2. 2014. 
  14. Национални парк "Дрина" - ново заштићено подручје у Републици Српској. nasljedje.org. Процитовано 18. 2. 2019. 
  15. Malcolm, Noel. Bosnia: A Short History ISBN 0-8147-5561-5.
  16. Stilinovic, Josip (3. 1. 2002). «In Europe's Jerusalem», Catholic World News. The city's principal mosques are the Gazi Husreff-Bey's Mosque, or Begova Džamija (1530), and the Mosque of Ali Pasha (1560—1561); pristupljeno: 5. 8. 2006.
  17. http://www.bhas.ba/saopstenja/2018/TUR_02_2018_06_0_BS.pdf

ПосиланняРедагувати