Турецько-курдський конфлікт

Турецько-курдський конфлікт — збройний конфлікт між урядом Туреччини та бойовиками робітничої партії Курдистану, що ведуть боротьбу за створення суверенної курдської держави. Триває з 1984 року дотепер.

Турецько-курдський конфлікт
Дата: з 1984 року
Місце: Східна Туреччина, Північний Ірак
Результат: Війна триває
Сторони
Робітнича партія Курдистану Туреччина Туреччина
за підтримки:
Ірак Ірак
1987)
Командувачі
Абдулла Оджалан
Бахоз Ердал
Туреччина Кенан Еврен
Туреччина Тургут Озал
Туреччина Сулейман Демірель
Туреччина Ахмет Недждет Сезер
Туреччина Абдулла Гюль
Туреччина Яшар Бююканит
Ірак Саддам Хусейн
Ірак Газі Машаль Аджиль аль-Явер

Історія ред.

На початок XXI століття курди залишаються найбільшим з народів без власної державності (близько 30-ти мільйонів людей). Севрська мирна угода між Туреччиною та Антантою (1920) передбачала створення незалежного Курдистану. Однак ця угода так і не набрала чинності й була анульована після підписання Лозаннської угоди (1923). У 1920—1930-ті роки курди кілька разів безуспішно повставали проти турецької влади.

У 1961 році почалось курдське повстання в Іраку, що з перервами тривало кілька десятиліть. Зростання курдського націоналізму призвело до виникнення у 1978 році Курдської робітничої партії (КРП) — військово-політичної організації марксистського спрямування, що ставила собі на меті суверенну державу курдів у Туреччині. У той самий час турецьких курдів переслідували: використання курдської мови було заборонено, а сама курдська національність не визнавалась (офіційна влада стала називати курдів «гірськими турками»). 15 серпня 1984 року КРП почала партизанську війну у південно-східних провінціях Туреччини. Для боротьби з партизанами було залучено регулярну турецьку армію, у 1987 році у цьому регіоні введено надзвичайний стан. КРП також розгорнула терористичну кампанію, організовуючи вибухи у турецьких містах та напади на громадян Туреччини в інших країнах. Основні курдські бази розташовувались на півночі Іраку. За угодою між урядами двох країн, турецькі сили безпеки мали право вторгатись на територію Іраку, переслідуючи партизанські загони[1]. Упродовж 1990-их років Туреччина провела цілу низку воєнних операцій в Іраку (найбільші у 1995 і 1997 роках).

Найбільшим успіхом Туреччини у боротьбі проти КРП стало захоплення турецькими спецслужбами лідера цієї організації Абдулли Оджалана у Кенії (лютий 1999 року). З цього моменту партизанська боротьба КРП пішла на спад. На початку 2000-их бойові дії на південному сході Туреччини практично припинились, однак у 20052006 роках партизани знову активізувались. Як і раніше, вони діяли з баз на півночі Іраку. У лютому 2008 року турецька армія провела найбільшу операцію проти цих баз за останнє десятиліття.

З 2004 року сформувалось угруповання Яструби свободи Курдистану, яке також здійснює терористичні акти проти Туреччини.

До 2008 року число загиблих у бойових діях оцінюється приблизно у 40 тисяч людей.

Примітки ред.

Література ред.