Відкрити головне меню

Тургай (каз. Торғай) — річка в Костанайській та Актюбинській областях, в північно-західній частині Казахстану. Належить до внутрішнього безстічного Арало-Каспійського басейну.[3]

Тургай
Торғай
Тургай.png
Річка Тургай на мапі Казахстану
48°01′13″ пн. ш. 63°01′55″ сх. д. / 48.02045000002777186° пн. ш. 63.03195000002777704° сх. д. / 48.02045000002777186; 63.03195000002777704
Витік злиття річок Жалдама та Кара-Тургай [1]
• координати 50°09′ пн. ш. 65°15′ сх. д. / 50.150° пн. ш. 65.250° сх. д. / 50.150; 65.250
висота, м 132 м [1]
Гирло западина Шалкартениз[1]
• координати 48°01′13″ пн. ш. 63°01′55″ сх. д. / 48.02028° пн. ш. 63.03194° сх. д. / 48.02028; 63.03194
висота, м 54 м [1]
Похил, м/км 0,1 м/км
Басейн внутрішній безстічний Арало-Каспійський басейн
Країни: Flag of Kazakhstan.svg Казахстан[2]
Прирічкові країни: Казахстан Казахстан
Костанайська область, Актюбинська область
Довжина 825 км
Площа басейну: 157 000 км²
Середньорічний стік 9 м³/с
Притоки: Іргиз, Саритургай, Кайинди
GeoNames, Global Geosites 1518061

Зміст

ГеографіяРедагувати

Річка утворюється при злитті річок Жалдама та Кара-Тургай (на південь від села Амангельди), які беруть свій початок на західній околиці Казахського дрібносопковика, і тече Тургайською улоговиною в південно-західному напрямку, розбивається в широкій заплаві на рукави і утворює безлічі озер. В нижній течії, після впадіння Іргиза, круто повертає на південь, а далі на південний схід і закінчується у безстічній западині Шалкартениз. Живлення в основному снігове, річний стік формується переважно в короткий період весняної повені. У літньо-осінньо-зимову пору витрати води річки значно зменшуються. Влітку в нижній течії, через інтенсивний випар, вода стає солоною.

Замерзає в першій половині листопада, розкривається в першій половині квітня.

Довжина річки 725 кілометрів, площа басейну 157 000 км². Територія річкового басейну відноситься до районів різко вираженого недостатнього зволоження. Витрата води в середній течії близько 9 м³/с. Швидкість течії води коливається від 0,2 м/с — у верхів'ї до 0,1 м/с — в середній течії і знову до 0,2 м/с — в нижній.

ПритокиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Топографічні карти. Масштаб: 1 : 200 000 M-41-18 1984 рік (витік), M-41-34 1986 рік (гирло)
  2. GEOnet Names Server — 2018.
  3. А. А. Соколов «Гидрография СССР» Глава 3. Речная сеть. Водоразделы и основные бассейны. Гидрометеоиздат, Л., 1952) (рос.)

ПосиланняРедагувати