Тупчак
кінний млин
Тупча́к, топча́к, ступа́к — різновид млина, що використовував кінний привод (кират)[1][2][3].
Як вважається, млини (жорна) з урухомленням віслюками і конями винайдені в IV ст. до н. е. карфагенянами (можливо, у Сардинії)[4][5]. Два жорна з тваринним приводом, зроблені з червоної лави з Муларджі в карфагенській Сардинії, знайдені на затонулому в 375—350 р.р. до н. е. кораблі поблизу Майорки[5]. Надалі такі млини потрапили до Сицилії, а в III ст. до н. е. — до Італії[4]. Виникненню кінних млинів могло сприяти поширення на карфагенських свинцевих і срібних рудниках в Іспанії ручних млинів (відомих принаймні з VI ст. до н. е.)[4]. Сила коней або віслюків могла використовуватися і для обертання каменя в давньоримському «помпейському млині»[6].
Примітки ред.
- ↑ Тупчак // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Топчак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Ступак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б в Curtis, Robert I. (2008). Food Processing and Preparation. У Oleson, John Peter (ред.). The Oxford Handbook of Engineering and Technology in the Classical World. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-518731-1.
- ↑ а б de Vos, Mariette (2013). The Rural Landscape of Thugga: Farms, Presses, Mills, and Transport. У Bowman, Alan; Wilson, Andrew (ред.). The Roman Agricultural Economy: Organization, Investment, and Production. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-966572-3.
- ↑ Мельница // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)