Вікіпедія

Трійця (Рубльов)

ікона Андрія Рубльова

«Трійця» (також «Гостинність Авраама») — ікона Святої Трійці, написана у XV столітті. Є однією з найславетніших російських ікон.

«Троица»
рос. Троица
англ. Holy Trinity Icon[1]
Творець: Андрій Рубльов
Час створення: 1411 год или 1425—1427
Висота: 141,50 см
Ширина: 114 см
Матеріал: дерево
Техніка: темпера
Жанр: сакральне мистецтво
Зберігається: Москва
CMNS: «Троица» у Вікісховищі

Опис ред.

Ікона намальована на вертикальній дошці. На ній зображено три ангели, що сидять за жертовником, на якому стоїть чаша з головою тільця, що приноситься в жертву. На фоні представлені будинок (палати Авраама), дерево (дуб Мамврійський) та гора (Храмова гора). Фігури ангелів розташовані так, що лінії їх фігур утворюють замкнене коло. Композиційний центр ікони є чаша. Руки середнього та лівого ангелів благословляють чашу[3]. В іконі немає активної дії та руху — постаті сповнені нерухомого споглядання, які погляди спрямовані у вічність. По фоні, на полях, німбах і навколо чаші є сліди від цвяхів шат.

Авторство ред.

За традицією, сформованої за Нового часу в Російській імперії, її автором називають Андрія Рубльова. За цією версією саме «Трійця» є найвідомішим[4] з його творів і однією з двох (разом з фресками у Володимирі) збережених робіт, які, як вважають вчені[5], належать йому. Водночас, навіть послідовні прихильники традиційної версії визнають, що «Трійця» стилістично відрізняється від усіх робіт Рубльова. Тому російським мистецтвознавцям довелося сформулювати тезу (догмат Рубльова), згідно з якою «Трійця» і в творчості самого Рубльова виявлялася винятковим явищем.[6].

Стилістична близькість «Трійці» до італійського живопису і деяких зразків новгородського іконопису може свідчити, що її автором міг бути невідомий автор новгородського (або ж навіть італійського) походження, а сама ікона була вивезена до Москви Іваном Грозним після розгрому та плюндрування ним Новгорода.

Шати ред.

Як свідчать записи Троїце-Сергієвої лаври, ікона була передана лаврі і «обкладена золотом» саме Іваном IV у 1575 році. В 1600 році вона була заново прикрашена дорогоцінним окладом царем Борисом Годуновим. Колишній золотий оклад Івана Грозного було перекладено з неї спеціально написану при цьому копію. Новий оклад повторив композицію окладу Івана Грозного.

У 1626 році цар Михайло Федорович додав на ікону золоті цяти з емалями та дорогоцінним камінням. У XVIII столітті на ікону одягли срібні золочені карбовані шати (одяг ангелів)[7]. Нинішнє місцезнаходження окладу — Сергієво-Посадський державний музей-заповідник.

Подальша доля ікони ред.

Ікона в ризі Середина XIX століття — 1904 рік 1904 1905-1919 Сучасний стан
 
 
 
 
 
Ікона в ріківському окладі . Світлина 1904 року.
Ікона в 1904 році з щойно знятим окладом. Справжній живопис прихований під шаром запису кінця ХІХ століття. У правому верхньому кутку на фоні — пробне видалення записів, зроблене в 1904 (голова і плече правого ангела і фон з гіркою).
Фотографія «Трійці» після завершення розчищення Гур'янова
Фотографія «Трійці» після поновлення Гур'янова, під суцільним гур'янівським записом. Гур'янівська робота була навіть його сучасниками оцінена вкрай низько, і вже в 1915 дослідник Сичов говорив, що реставрація Гур'янова пам'ятник насправді приховала.
При реставрації 1919 року, крім живопису Рубльова, що дійшла з великими втратами, залишили численні записи Гурьянова і попередніх століть. Мальовнича поверхня ікони нині є поєднанням різночасних шарів живопису.

До революції 1917 року «Трійця» перебувала у Троїцькому соборі Трійце-Сергієвої лаври, але потім розпорядженням Радянського уряду вона була передана для реставрації у щойно засновані Центральні державні реставраційні майстерні.

Ікона Андрія Рубльова «Трійця» поступила до зборів Державної Третьяковської галереї у 1929 році . Вона прийшла із Загірського історико-художнього музею-заповідника (Сергієво-Посадський музей).

16 липня 2022 року «Трійцю» Андрія Рубльова вивезли з Третьяковської галереї до Трійця-Сергієвої лаври. Ікону надали для богослужінь, незважаючи на протести реставраторів. Ікону помістили в Троїцькому соборі Троїце-Сергієвої лаври на час урочистих заходів на честь 600-річчя набуття мощей святого Сергія Радонезького, запланованих на 17 та 18 липня[8].

Примітки ред.

  1. ↑ Make Lists, Not War — 2013.
  2. ↑ https://artsandculture.google.com/asset/xAHfUdaiKn8EBA
  3. ↑ Лазарев В. Н. Русская иконопись от истоков до начала XVI века. Глава VI. Московская школа. VI.15. «Троица» Андрея Рублева. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 23 грудня 2008.
  4. ↑ Страница «Троицы» Рублёва на сайте Третьяковской галереи. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 23 грудня 2008.
  5. ↑ Стенограмма расширенного реставрационного совещания в Государственной Третьяковской галерее по вопросу «Троицы» Рублева 17 ноября 2008 года. Процитовано 22 грудня 2008.
  6. ↑ Matveychev_olegпише, Matveychev_oleg Matveychev_oleg. Рублевская "Троица" вовсе не написана Рублевым. matveychev-oleg.livejournal.com (укр.). Процитовано 21 липня 2022.
  7. ↑ Оклад «Троицы». Процитовано 23 грудня 2008. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  8. ↑ «Троицу» Андрея Рублева вывезли из Третьяковской галереи в Троице‑Сергиеву лавру. Икону предоставили для богослужений несмотря на протесты реставраторов. Медиазона (рос.). Процитовано 17 липня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трійця_(Рубльов)&oldid=41570406