Трюґґві Олафссон
Трюґґві Олафссон (нар. приблизно 930 року — пом. в 963 році, мис Сотанес, Вік) — норвезький конунг, син Олафа Гейрстадальфа, онук першого великого конунга Норвегії Харальда Прекрасноволосого. Конунг Вінґулмарка, Ранріки[en] і Вікена (Віка)[2].
| Трюґґві Олафссон | |
|---|---|
| Народився | 930 |
| Помер | 963 |
| Країна | Норвегія |
| Діяльність | король |
| Рід | Список королів Норвегії з династії Інглінгів (Харфаргів) |
| Батько | Olaf Haraldsson Geirstadalfd[1] |
| У шлюбі з | Astrid Eiriksdatterd |
| Діти | Олаф I[1], Ingeborg Tryggvasdotterd і Astrid Tryggvesdatterd |
Біографія ред.
Народився, найімовірніше, між 925 і 930 роками, бо сага називає Трюґґві і його двоюрідного брата Ґудрьода Бьйорнссона «майже однолітками», а Ґудрьод точно не міг народитися пізніше 927 року, бо в тому році був убитий його батько, конунг Вестфольда Бйорн Мореплавець, а батько Трюґґві, Олаф Харальдссон Гейрстадальф, прийняв володіння брата і взяв на виховання обох дітей — свого сина і племінника. За традицією саг, сказано, що «мало хто був такий міцний і сильний, як Трюґґві»[3]. Навесні 934 року конунг Ейрік Кривава Сокира, ведучи боротьбу з родичами за одноосібну владу, переміг у битві Олафа Гейрстадальфа. Після його загибелі Трюґґві і Ґудрьод втекли в Опплан.
Після повалення Ейріка Кривавої Сокири, Трюґґві і його двоюрідний брат Ґудрьод отримали від нового правителя Норвегії, Гокона Доброго володіння, якими перш володіли їхні батьки: Трюггві — Вінґулмарк і Ранрікі, а Гудрьод — Вестфольд. На час малолітства обох конунгов до них також були приставлені радники — «шляхетні й розумні мужі». Також Хакон повернув старі умови володіння землями — конунгам належала половина зібраних податків, другу половину вони зобов'язувалися надсилати до столиці.
Близько 954 року (за сагою — восени того року, коли помер Ейрік Кривава Сокира) Трюґґві Олафссон ходив у вікінзький похід в Ірландію і Шотландію[4]. Навесні наступного, 955 року Гокон Добрий доручив Трюґґві Олафссону управління Віком. З середини 950-х років починається боротьба за владу в Норвегії між Хаконом Добрим і цілою коаліцією його супротивників на чолі з синами Ейріка Кривавої Сокири. Трюґґві, який підтримував Гокона, неодноразово сходився з противниками в битвах, перемога в яких діставалася то одній, то другій стороні. Відомо про напади супротивників на Вік, а також про напади військ Трюґґві на Галланд і Сьяланд.
Після загибелі Гокона Доброго в 961 році в битві біля Фітьяра новим великим конунгом став син Ейріка Кривавої Сокири, Гаральд II, який фактично правив спільно з матір'ю, Гуннхільд Матір'ю Конунгів, і братами Ґуттормом, Ґудрьодом, Сіґурдом, Раґнфрьодом та іншими. В першу ж зиму свого правління Гаральд з братами почав переговори зі своїми головними противниками — Трюґґві і Ґудрьодом Бьйорнссоном. За підсумками переговорів Гаральд Сіра Шкура залишив у підпорядкуванні у конунгів-супротивників ті території, якими вони володіли раніше. Згодом вони зустрілися ще раз, знову вирішивши «підтримувати дружбу»[5].
Проте конфлікт між Трюґґві і Гаральдом Сіра Шкура не міг не виникнути. Трюґґві і Ґудрьод Бьйорнссон контролювали велику й дуже важливу територію — Вік. Навесні 963 року між братами Гаральдом II Сірою Шкірою та Ґудрьодом Ейрікссоном стався конфлікт, після того, як на традиційному прощальному (перед походом) бенкеті один з присутніх заявив, що Гаральд в усьому перевершує свого брата. Ґудрьод вирушив в похід сам, без брата. Збираючи війська, він направив послання Трюґґві Олафссону з вимогою приєднатися до походу. Двоє конунгів зустрілися недалеко від мису Сотанес у Віку, але під час переговорів воїни Ґудрьода несподівано накинулися на Трюґґві й убили його[5].
Після смерті Трюґґві Гаральд II і його брати приєднали до своїх володінь Вік.
Сім'я ред.
Дружиною Трюґґві Олафссона була Астрід Ейріксдоттір, дочка «могутнього чоловіка» Ейріка Бьодаскаллі з Опростадіра (нині Обрестад, у Ругаланні). За життя Трюґґві Астрід народила двох дочок:
- Інґеборґа була одружена з ярлом Раґнвальдом Ульвсоном, двоюрідним братом шведської принцеси і Новгородської (потім — київської) княгині Інґіґерд. У цьому шлюбі народилися Ульф-Ейлів Раґнвальдсон і Ейлів Рагнвальдссон (обидва були на руській службі).
- Астрід Трюґґведоттір була одружена з лендрманом Ерлінгом Скьялгссоном. У них було семеро дітей.
Єдиний син Трюґґві Олафссона, Олаф Трюґґвасон, народився, згідно з сагою, вже після смерті батька[6]. Втім, є версія, що Олаф народився, коли його батько був ще живий — про це свідчить той факт, що Олаф отримав ім'я по дідові (а не по батькові, як «посмертні» діти), про це свідчать також інші джерела[7].
Примітки ред.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Tryggve Olavsson — Store norske leksikon (норвезькою). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Сага о Харальде Прекрасноволосом. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Сага о Хаконе Добром. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ а б Сага о Харальде Серая Шкура. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Сага об Олаве сыне Трюггви. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Сага об Олаве сыне Трюггви — Примечания. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 2 червня 2021.