Трубиці
Труби́ці — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 385 осіб.
| село Трубиці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський район | ||||
| Тер. громада | Костопільська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060350280071166 
| ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 385 | ||||
| Площа | 1,23 км² | ||||
| Густота населення | 313,01 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 35024 | ||||
| Телефонний код | +380 3657 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°56′10″ пн. ш. 26°19′12″ сх. д. / 50.93611° пн. ш. 26.32000° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
173 м | ||||
| Водойми | річка Горинь | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 35024, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Підлужне | ||||
| Карта | |||||
  Трубиці | |||||
 Трубиці | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Географія
ред.Село розташоване на правому березі річки Горинь. Неподалік від села розташований Базальтівський заказник.
Символіка
ред.Символи затверджені 28 листопада 2024 року рішенням Костопільської міської ради. Автори – А. Гречило та Ю. Терлецький.
Герб
ред.У синьому полі золотий перев'яз ліворуч, на якому синя труба-горн, розтрубом догори, обабіч перев'язу - по срібній квітці латаття із золотим осердям.
Труба-горн є асоціативним символом, який вказує на назву поселення (герб є промовистим). Дві квітки латаття означають два ставки, які розташовані в селі.
Прапор
ред.Квадратне полотнище, що складається з трьох діагональних смуг з нижнього кута від древка - синьої, жовтої та синьої (співвідношення їхніх ширин становить 7:6:7), на жовтій смузі синя труба-горн, повернута розтрубом догори, на синіх полях - по білій квітці латаття із жовтою серцевиною.
Історія
ред.У 1906 році колонія Костопільської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 43 верст, від волості 19. Дворів 18, мешканців 153[1].
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 448 осіб, з яких 209 чоловіків та 239 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 385 осіб.[3] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[4]
Примітки
ред.- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |