Труба

Техніка

• Труба — довгий порожнистий предмет або пристрій, звичайно кільцевого перерізу, призначений для переміщення рідини, пари, газу і т. ін.
  • Сталеві труби
  • Чавунні труби
  • Нержавіючі труби
  • Водовідвіна труба — порожниста споруда під дорогою, насипом і т. ін. для пропускання води.
  • Димова труба — пристрій для відведення диму.
• Труба — оптичний прилад (або частина його) для спостереження віддалених предметів.
• Труба — порожнистий пристрій циліндричної форми, що є частиною деяких видів вогнепальної зброї, торпедних апаратів тощо.
• Труба — подовжена вертикальна або з нахилом у бік корми судна (корабля) конструкція, яка піднесена над надбудовами судна та призначена для відведення продуктів горіння у повітря.
• Переговорна труба — пристрій зв'язку на невеликі відстані.
• Гельмпортова труба — вертикальна труба, у якій проходить балер стерна.
• Аеродинамічна труба — лабораторна устава, яка створює сильний повітряний потік для експериментального вивчення явищ, що виникають при обтіканні твердих тіл повітрям.
• Труба (розм.) — кінець, загибель; безпорадне становище.
• Труба — розмовне позначення мобільного телефона.

Анатомія

• Труба — канал в організмі людини або тварини для сполучення між органами.
  • Євстахієва труба
  • Маткова труба

Інше

• Труба — духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним або конічним корпусом і розтрубом на кінці.
  • Єрихонська труба — про дуже гучний голос.

Див. також

• Полімерні труби
• Розтруб
• Трубопровід
• Трубка

Посилання

• Труби // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 196. — ISBN 978-966-7407-83-4.