Костел Пресвятої Трійці (Микулинці)

Костел Пресвятої Трійці, або Троїцький костел у Микулинцях — культова споруда, одна з найвизначніших барокових пам'яток архітектури Тернопільщини, найстаріший зі збережених храмів містечка Микулинців Тернопільського району.

Костел Пресвятої Трійці в Микулинцях
49°23′59″ пн. ш. 25°36′22″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Микулинці, Тернопільський район, Тернопільська область
Архітектор	Авґуст Мошинський
Інженер	Авґуст Мошинський
Початок будівництва	1761
Кінець будівництва	1779
Стиль	бароко
Належність	римо-католицька церква
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	смт. Микулинці, вул. Хоткевича, 2
Епонім	Трійця
Костел Пресвятої Трійці (Микулинці) (Україна)
Костел Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Історія

Гофкірхе, Дрезден

Костел у Микулинцях існував наприкінці XVI століття. Певний час у Микулинцях існував дерев'яний костел Івана Хрестителя, пізніше на тому самому місці був збудований теперішній кам'яний.^{[джерело?]}

Наріжний камінь на спорудження цієї святині закладено 1761 року за присутності львівського латинського архиєпископа Вацлава Героніма Сераковського, закінчено будівництво 1779 року.

Збудований архітектором Авґустом Мошинським в стилі бароко.^{[джерело?]} Авґуст Мошинський — чоловік внучки дідички Микулинець Людвіки Потоцької (другої дружини великого гетьмана коронного Юзефа Потоцького) був родом із Саксонії. За взірець спорудження костелу А. Мошинський взяв католицький костел при королівському палаці в Дрездені — творіння відомого архітектора Ґаетано К'явері (італ. Gaetano Chiaveri, 1689—1780).

У 1780—1785 роках парафію Микулинці обслуговували ченці Згромадження отців-місіонерів св. Вікентія, наприкінці XVIII століття через закриття монастиря новою владою, став парафіяльним.

Протягом 1799–1816 років у парафії відбулося багато змін: ремонт храму після сильної бурі, зміна пароха, встановлення нових дзвонів. У роки війни костел був повністю залишений і закритий.

У 1989 році відновлена парафія Трійці Пресвятої, яка тепер входить до складу Чортківського деканату Львівської архидієцезії. Проведено частковий ремонт костелу за проєктом архітектора Зеновія Лоґуша.

Опис

Екстер'єр

Костел орієнтований з півночі на південь, розміщений на осі з комплексом Микулинецького палацу.

Споруда має багатий архітектурний декор. Фасад багато оздоблений бароковими елементами з пишними деталями. Завершується невеликим куполом у вигляді намету. В нішах встановлено кам'яні скульптури і вази.

Інтер'єр

Всередині костелу є головний та чотири бічні вівтарі, які виготовлені з дерева, а також покриті мармуром. Вівтарі виготовлені в 1779 році. У центрі головного вівтаря — ікона («образ») Святої Трійці. Вище образа на каркасі знаходиться напис латинською мовою ET HI UNUM SUNT.

У найвищій частині два ангели та голуб Святого Духа в променистій обрамці. Вівтарі бічні:

• вівтар Матері Божої — посередині вмонтована скульптура Непорочної Діви Марії, з боків — алегоричні фігури та ангели,
• вівтар Найсвятішого Серця Ісусового — посередині вмонтована скульптура Божого Милосердя, з боків — алегоричні фігури,
• вівтар св. Йосиф Антонія^{[джерело?]}.

Костел досить добре зберігся, хоча частина інвентарю — в Олеському музеї.

Проповідальниця (і кіш, і балдахін) прикрашена різьбленими фігурами.

Збіґнєв Горнунґ вважав Марціна Твардовського автором різьблених фігур вівтаря костелу Пресвятої Трійці. Верифікацію цього твердження затруднює брак творів майстра, з якими їх можна було б порівняти. Правдоподібність цієї версії припускав Ян К. Островський.

Цвинтар

За костелом, за невисоким муром є старовинний цвинтар.

Світлини

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Див. також

• Костел святого Миколая (Мала Страна)
• Замок Красицьких

Джерела

• Шубарт П. Авґуст Мошинський: архітектор, зодчий, творець / Павло Шубарт // Вільне життя плюс. — 2013. — № 7 (25 січ.). — С. 3 — (Дослідницькими стежками).
• Шубарт П. Бароко та його розвиток в архітектурі міст Східної Галичини. — Одеса, 2012. — ISBN 978-966-413-321-7.
• Шубарт П. Про візитку Тернополя і Дрезден у Микулинцях: архітектурні витвори Авґуста Мошинського [Архівовано 19 березня 2018 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 3 липня 2013. — Ч. 94. — С. 10.
• Шубарт П. Саксонсько-подільські паралелі // Чорноморські новини. — 7 березня 2013. — № 20—21.
• Ostrowski J. K. Kościół p.w. Św. Trójcy i klasztor Misjonarzy w Mikulińcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 53—64. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)

Посилання

• Бондаренко А. Микулинці: костел св. Трійці [Архівовано 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Україна Інкогніта.
• Пам'ятки архітектури національного значення, Теребовлянський р-н [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Костел Пресвятої Трійці у Микулинцях на фільмі з дрона [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.].