Свято-Троїцька церква — чинна церква у селі Бушеве, яка навіть попри обшиття пластиковою вагонкою залишається одним із найкращих зразків дерев'яної церковної архітектури Київщини. Пам'ятка архітектури національного значення. УПЦ МП. Дерев'яна дзвіниця поряд сучасна, зведена на місці оригінальної дзвіниці 1750 року, що 1970 року була перенесена до Переяславського скансену.

Свято-Троїцька церква

49°38′27″ пн. ш. 30°36′07″ сх. д. / 49.64091800002777433° пн. ш. 30.601990000027779359° сх. д. / 49.64091800002777433; 30.601990000027779359Координати: 49°38′27″ пн. ш. 30°36′07″ сх. д. / 49.64091800002777433° пн. ш. 30.601990000027779359° сх. д. / 49.64091800002777433; 30.601990000027779359
Статус Пам’ятка архітектури національного значення
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Бушеве
Тип будівлі дерев'яний храм
Архітектурний стиль народний
Будівництво 1760
Настоятель протоієрей Артемій Глущенко
Свято-Троїцька церква (Бушеве). Карта розташування: Україна
Свято-Троїцька церква (Бушеве)
Свято-Троїцька церква (Бушеве) (Україна)
Мапа

CMNS: Свято-Троїцька церква у Вікісховищі

Історична довідка ред.

Село Бушеве до 1946 року називалося Пруси. На околицях села збереглися залишки двох поселень (І тис. до н. е.), городище укріпленого селища (XI-XIII ст.) та ціла група курганів (III-I тис. до н.е.)[1].

В селі в 1760 році[2] було збудовано храм на честь Святої Трійці. Деякі ресурси помилково свідчать[3], що храм цей було збудовано графинею Олександрою Браницькою, але це не могло бути так, бо на той час вона була ще маленькою дитиною. Розташований храм на пагорбі посеред села на кам’яному фундаменті. Церква трикупольна. На захід від храму стояла дерев’яна дзвіниця, що була в 1970 році перевезена до Переяславського державного музею народної архітектури та побуту.

На даний час дзвіницю біля храму відновлено. Храм є пам’яткою архітектури національного значення.

Настоятель - протоієрей Артемій Глущенко[3].

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Пресвятої Трійці с. Пруси XVIII ст. - Київського воєв., з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст. - Рокитнянської (за ін. джерелами Острівської) волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/prus_001.xml [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.]

Архітектура ред.

 
Троїцька церква (дер.), село Бушеве

Дерев'яна на кам'яній основі з трьома глухими куполами. За типом церква тризрубна. З трьох сторін в XIX в. до центральних зрубам були зроблені прибудови з незвичайними чотириколонними дерев'яними портиками з трикутними фронтонами і трехчастними вікнами. Стіни ошальовані в XIX ст.

Витончена композиція центральній частині будівлі та цікаві дерев'яні портики ставлять пам'ятник у ряд найкращих зразків української дерев'яної архітектури Правобережжя[4]. Троїцькій церкві поталанило менше, ніж її власній дзвіниці. Останню ще у 1970-х перемістили до Переяславського музею просто неба, де вона радує око й понині. Споруда чудово доглянута і, очевидно, є єдиною збереженою дзвіницею «галерейного» типу, зафіксованого на малюнках Де ля Фліза в багатьох селах Київщини. Всередині ж зберігся прекрасний іконостас кінця XVIII століття[5].

Примітки ред.

  1. Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., Грані-Т, 2008, с. 89
  2. Памятная книжка Киевской епархии на 1913 г. / Составлена под редакцией протоиерея И.Троицкого. – К.: Типо-литография Императорского университета Св. Владимира, Акц. О-ва Печ. и Изд. Дела Н.Т.Корчак-Новицкого, 1913.
  3. а б Рокитнянське благочиння Українська православна церква. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 24 березня 2015.
  4. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  5. «Наша Парафія» УЦА Троїцька церква та дзвіниця (васильківська група). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.

Джерела ред.